Петренко Віталій Олександрович
ПЕТРЕ́НКО Віталій Олександрович (14. 06. 1950, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — фахівець у галузі металургії, інтелектуальної власності та управління проєктами. Доктор технічних наук (2009), професор (2020). Заслужений діяч науки і техніки України (2006). Закінчив Дніпропетровський металургійний інститут (1974) та Московський інститут сталі та сплавів (1990). У 1975–2021 з перервою працював у Національній металургійній академії України: від 2009 — професор кафедри інтелектуальної власності та управління проєктами; 2021–22 — професор, від 2022 — завідувач однойменної кафедри Українського університету науки і технологій (обидва — Дніпро). Від 1989 — директор підприємства «Імпульс» (Дніпропетровськ); від 1998 — помічник генерального директора Дніпропетровського металургійного заводу. Наукові дослідження: використанням досягнень фундаментальних наук для вирішення актуальних проблем технології та обладнання доменного виробництва; методологія розвитку технологій розпорядження правами інтелектуальної власності та їх захист.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Экспериментальные исследования движения шихты и газа в доменной печи. Дн., 1996; Моделирование доменного процесса: Учеб. Дн., 1997; Выплавка феррохрома в доменной печи. Дн., 2003; Теория загрузки и газогидродинамики доменной печи. Дн., 2015; Технологія доменної плавки: Підруч. Дн., 2016; Тінізація економіки та інтелектуальної економіки як загроза національній безпеці країни та їх детінізація. К., 2020; Формування та використання креативної економічної інформації в менеджменті організацій із застосуванням штучного інтелекту: Навч. посіб. Дн., 2020; Сучасні аспекти менеджменту організацій: штучний інтелект у створенні креативної інформації для менеджерів. Дн., 2020; Концепція сталого розвитку металургії України: стан, досвід, перспективи. Дн., 2023 (усі — співавт.).
Рекомендована література
- 60-лет: Виталий Александрович Петренко // Металл и литье Украины. 2010. № 5;
- Вітаємо! Петренка Віталія Олександровича з 65-річним ювілеєм // Теорія і практика інтелектуальної власності. 2015. № 3.
Завантажити статтю
Людина 
