Петровцій Іван Юрійович
Визначення і загальна характеристика
ПЕТРОВЦІ́Й Іван Юрійович (22. 05. 1945, с. Осій, нині Хустського р-ну Закарпатської обл. — 01. 01. 2016, с. Ільниця Іршавського, нині Хустського р-ну) — письменник, перекладач. Член НСПУ (1986). Премії імені Д. Ієша (1994), імені О. Духновича (1998). Закінчив відділення французької філології Ужгородського університету (1973). Учителював (1973–75), працював журналістом (1976–2007), потім — на творчій роботі. Автор збірок поезій «Знак весни» (1979), «Карпатське літо» (1984), «Зимові зошити» (1989), «Ріка року» (1992), «Чоловік з птахою на плечі» (2004; усі — Ужгород), «Жовтень — осені свічадо» (1988); книжки для дітей «Софійка і весна» (1986); роману «Manumissio, або Хроніка урмезійовських убивств» (1991, співавторка В. Шелест-Петровцій; обидва — Київ); збірки публіцистики «Йсе — есе» (Уж., 2007) та ін. Переклав з угорської мови твори Ш. Петефі, Д. Ієша, М. Радноті, М. Вереша, Д. Югаса, З. Зелка, Д. Костолані, Л. Балли, К. Балли, В. Ковача, Б. Салаї, М. Фюзеші та ін.; чеської — П. Коваржіка; словацької — Ш. Моравчіка; французької — Ш. Бодлера, П. Елюара, Ж. Превера, Ж. Както. Окремими виданнями вийшли збірка поезій «Речитативи» К. Балли (Уж., 1983), «Угорські народні пісні» (1984), історичний роман «Зірки Егера» Ґ. Ґардоні (1987, співперекладач І. Мегела), казки «Золотоносне дерево» К. Біхарі (1990; усі — Київ), книга «Літанії Сатані» Ш. Бодлера (Уж., 1994). Уперше П. переклав з угорської мови статтю «Українці» І. Франка (1984; уміщена в зібранні творів І. Франка у 50-ти томах, т. 41).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
