Путря Євген Васильович
ПУ́ТРЯ Євген Васильович (01. 11. 1936, с. Дмухайлівка Котовського, нині Новомосковського р ну Дніпропетровської обл. — 15. 11. 2021, Полтава) — скульптор, графік, іконописець. Премії імені С. Величка (2003), імені Панаса Мирного (2009), імені М. Ярошенка (2017). Член НСХУ (1989). З дитячих років жив у Полтаві. Мистецькі студії пройшов у відомого пейзажиста П. Горобця, закінчив Харківське художнє училище (1965; викладачі М. Савлін, В. Ткачова, І. Шигимага). Працював художником в обласній художньо-виробничій майстерні й на художньо-виробничому комбінаті (1967–83). Основні галузі — металопластика й графіка. Для карбування використовував мідь, алюміній, латунь, для графіки — акварель, кольорову й чорну туш, перо, олівець. Автор карбованих композицій у металі із зображеннями видатних українців, графічних творів, зокрема серії, присвяченої І. Котляревському, концертних плакатів для заслуженого ансамблю пісні й танцю «Лтава» в Полтаві, народних хорів, скульптурних надгробків, медалей, меморіальних дощок, театральних народних чоловічих і жіночих костюмів, творів на релігійну тематику. У складі групи художників брав участь у створенні та оновленні музейних експозицій, зокрема в Музеї-садибі І. Котляревського, Літературно-меморіальних музеях Панаса Мирного та В. Короленка, Державному історико-культурному заповіднику «Поле Полтавської битви» (усі — Полтава), Національному музеї-заповіднику М. Гоголя (с. Гоголеве Миргородського р-ну), Музеї-заповіднику А. Макаренка (с. Ковалівка Полтавського р-ну; обидва — Полтавська обл.), Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України (Київ), Очаківського військово-історичного музею (Миколаївська обл.; усі — 1969–83). Деякі його роботи зберігаються в цих музеях, у Полтавському художньому музеї, Полтавському, Кременчуцькому і Миргородському краєзнавчих музеях, Миргородському літературно-меморіальному музеї Д. Ґурамішвілі, Великосорочинському літературно-меморіальному музеї М. Гоголя (усі — Полтавська обл.), в музеях Баку, Санкт-Петербурга, Риґи. Учасник мистецьких виставок у Полтаві, Києві (від 1954), Харкові (1961), а також в Естонії (1966), Болгарії (м. Велико Тирново, 1976), Польщі (м. Кошалін, 1984, м. Слупськ, 1985).
Додаткові відомості
- Основні твори
- карбовані рельєфні портрети з металу — «Маруся Чурай — українська піснетворка» (1974), мистця О. Сластьона (1981), козацького полковника С. Палія, «Анна Ярославна — королева Франції» (обидва — 1982), Т. Шевченка (1983), Д. Ґурамішвілі, М. Гоголя, історика Б. Грекова, доньки Олександри (усі — 1984), генерального судді В. Кочубея і полтавського полковника І. Іскри (1986), графіка Г. Нарбута (1986–87); композиція «Еней на морі» (1980–81); ілюстрації до твору М. Гоголя «Вій» («Сотник», «Панночка», «Хома Брут»; усі –1984); графіка — геральдична композиція із гербом Полтави; ілюстрації до творів М. Гоголя: «Пропала грамота» (обидва — 1974), «Сорочинський ярмарок» (1976), повісті «Вій» (триптих, 1987); «Іван Котляревський з персонажами своїх творів» (1977), «Шведи в Україні», «Король Карл ХІІ під Полтавою» (обидва — 1979), серія «Ілюстрована хроніка життя і діяльності І. Котляревського» (14 робіт, 1979–86), «Д. Ґурамішвілі в бою під фортецею Хотин» (1984); ікони — із зображенням Ісуса Христа, «Спас Нерукотворний» (усі — 1989, 1992), св. Георгія Змієборця (1989, 1993, 1996), Божої Матері, апостолів Петра і Павла, архістратига Михаїла (усі — 1993), для Хрестовоздвиженського монастиря в Полтаві (1992–95), церкви Богородиці в м. Березань Київської обл. (1990-і рр.); корогви із зображенням Спасителя і Божої Матері, карбовані з металу шати для псалтиря «Требника» (усі — 1993).
Рекомендована література
- Євген Путря. Металопластика, графіка: Каталог виставки творів. П., 1989;
- Ханко В. Діапазон творчості // Образотворче мистецтво. 2002. № 2;
- Саша Путря. Євген Путря. П., 2005.