Пігідо Федір Петрович

ПІГІ́ДО Федір Петрович (псевд.: Ф. Прав­обережний, Ф. Стайківський; 01. 10. 1888, с. Стайки Київського пов. Київської губ., нині Обухівського р-ну Київської обл. — 11. 11. 1962, м. Мюнхен, Німеч­чина) — публіцист, партійний діяч, історик. Закінчив Смілянську технічну (нині Черкаський р-н Черкаської обл.) і Київську середню військово-медичну школи, Ін­ститут економічних наук (1935). У 1917—20 служив у Головній санітарній управі УНР. Згодом працював в установах сільськогосподарської кредитної кооперації, на заводі будівельних матеріалів у рідному селі; начальником планового від­ділу Київського обласного тресту будівельних матеріалів; педагогом у Києві, зокрема читав лекції з організації виробництва будівельних матеріалів у технікумі й ін­ституті під­вище­н­ня кваліфікації інженерів. Під час голодомору 1932—33 років померло двоє осіб у його родині і троє в родині дружини. Ще трьох (серед них і рідного брата П.) роз­стріляно, а чотирьох увʼязнено у таборах. Після нападу нацистської Німеч­чини на СРСР 1941 не був еваку­йований, окупацію пере­жив разом із родиною в Києві та довколишніх селах. Став свідком перших днів війни, бачив реальну картину втечі владних комуністичних структур, наслідки сталінської стратегії «випаленої землі». Оцінив реалії окупаційної політики нацистів, зро­зумів, чим за­грожуватиме поверне­н­ня радянської влади тим, хто залишився на тимчасово окупованій території. При від­ступі німців 1944 ви­їхав на Захід. У таборі для пере­міщених осіб у Шляйсгаймі (по­близу Мюнхена) деякий час виконував обовʼязки секретаря культурно-освітнього від­ділу, згодом його очолив. У Німеч­чині за­ймався науковою, громадською, журналістською діяльністю. 1949 став членом Української революційно-демократичної партії (УРДП), обраний до її ЦК. Згодом пред­ставляв УРДП в Українській національній раді, де також виконував обовʼязки за­ступника Президента УНР та інформаційного і фінансового секретаря. 1950—51 — директор видавництва «Українські вісті» (м. Новий Ульм). Друкував стат­ті на різні політичні теми у часописах «Українські вісті», «Наші позиції», «Український Прометей», «Український голос», «Рада», «Українець в Австралії» та ін. За­ймався радяно­знавчою про­блематикою у Ін­ституті для ви­вче­н­ня СРСР (Мюнхен).

Завантажити статтю