Підвисоцький Володимир Валеріанович

ПІДВИСО́ЦЬКИЙ Володимир Валеріанович (24. 05(05. 06). 1857, с. Максимівка Борзнянського пов. Чернігівської губ., нині Прилуцького р-ну Чернігівської обл. — 22. 01(04. 02). 1913, Санкт-Петербург) — лікар-патолог, бактеріолог, імунолог. Доктор медицини (1886), професор (1888). Закінчив Університет святого Володимира у Києві (1884). Того ж року склав випускні іспити у Військово-медичній академії в Санкт-Петербурзі та брав участь в експедиції на Кавказ для вивчення прокази під керівництвом Г. Мінха. Від 1885 перебував у закордонному відрядженні з метою підготовки до професорського звання. Від 1887 працював в Університеті святого Володимира, де 1888–1900 очолював кафедру загальної патології. Водночас 1890–96 був завідувачем лікарні Маріїнського товариства Червоного хреста у Києві, 1892 брав участь в організації заходів боротьби з епідемією холери в місті. 1894 — співзасновник Товариства боротьби із заразними хворобами, 1896 як член Товариства був залучений до створення Київського бактеріологічного інституту (нині Інститут епідеміології та інфекційних хвороб НАМНУ). 1900–05 — організатор і перший декан медичного факультету та завідувач кафедри загальної патології Новоросійського університету в Одесі. 1905–13 — директор та завідувач відділу загальної патології Інституту експериментальної медицини (Санкт-Петербург). Засновник і редактор журналу «Русский архив патологии, клинической медицины и бактериологии» (1896–1902), головний редактор журналу «Архив биологических наук» (1905–13), співредактор газети «Русский врач» (1901–13). Основоположник експериментальної патології в Україні. Започаткував наукову школу, представники якої (О. Богомолець, Д. Заболотний, Л. Тарасевич) утілили в медичну практику його наукові думки та ідеї. Автор фундаментальної праці «Основы общей патологии» (Санкт-Петербург, 1891), перевиданої 4 рази (до 1905). Основні наукові дослідження присвячені проблемам регенерації печінки, нирок, слинних та мейбомієвих залоз, ендокринної та інфекційної патологій, виникнення, розвитку і хіміотерапії ракових пухлин. Висловив думку про вірусну природу онкологічних захворювань. 1959 іменем вченого названо вулицю в Києві.

Рекомендована література

1. Васильев К. Г., Запорожан В. Н., Занчевская Т. А. Владимир Валерианович Подвысоцкий: Истор.-биогр. очерк. О., 2003;
   Google Scholar Internet
2. Гамалія В. М., Руда С. П. Етапи творчого шляху В. В. Підвисоцького (До 160-річчя від дня народж.) // Історія науки і техніки. 2018. Вип. 11.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю