Підгорний Ігор Олексійович

ПІДГО́РНИЙ Ігор Олексійович (28. 07. 1957, Київ — 27. 11. 2022, там само) — архітектор. Син В. Обухової та О. Підгорного. Член-кореспондент Української академії архітектури (2001). Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1980). Працював 1981–92 у Київському зональному НДІ експериментального проєктування; від 1992 — співзасновник і директор Науково-проєктного архітектурного бюро «ЛІЦЕНЗіАРХ» (Київ); водночас від 2000 — доцент кафедри основ архітектури та архітектурного проєктування Київського університету будівництва і архітектури. Провадив наукові розроблення й експериментальне проєктування будівель з великопрольотними покриттями. Автор низки праць у фахових виданнях, зокрема «Житло підвищеної комфортності: Сучасний стан, проблеми, пропозиції» («А.С.С», 1995, № 1). Серед реалізованих проєктів — культурно-спортивний комплекс у гідропарку «Топільче» (1994) та торгово-комерційний комплекс на вулиці Сагайдачного, № 11 (2001) у Тернополі; реконструкція комплексу центрального ринку Запоріжжя (2000); церква Петра і Павла на вулиці Стеценка, № 18 (2001), житлові комплекси на вулиці Копиленка, № 4 та на Кудрявському узвозі, № 5 (обидва — 2003), реконструкція Лук’янівського ринку (2002) та загальноосвітньої школи № 177 на вулиці Курська, № 12 (2005) у Києві.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю