Підгорний Олексій Леонтійович
ПІДГО́РНИЙ Олексій Леонтійович (30. 03. 1929, с. Чечеліївка Петрівського, нині Олександрійського р-ну Кіровоградської обл. — 19. 01. 2023, Київ) — фахівець у галузі прикладної геометрії та інженерної графіки, архітектурно-будівельної фізики, архітектор. Чоловік В. Обухової, батько І. Підгорного. Доктор технічних наук (1975), професор (1977). Дійсний член Української академії архітектури (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (1996). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2014). Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1953), де від 1956 й працював (нині університет будівництва і архітектури): 1971–2009 — завідувач, 2009–23 — професор кафедри архітектурних конструкцій. Наукові дослідження: конструктивна геометрія множин ліній, узагальнення теорії зображень, формоутворення просторових конструкцій, геометричне моделювання в архітектурній акустиці, освітленні, інсоляції, надходженні сонячної енергії. Один із засновників наукової школи прикладної геометрії.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Формообразование оболочек в архитектуре. К., 1972 (співавт.); Моделювання ланцюжків прямих відбитих, заломлених та дифрагуючих променів на основі поєднання хвильового та променевого трактувань розповсюдження коливань // Геом. та комп’ютерне моделювання. 2004. Вип. 4; Світлопрозорі огородження будинків: Навч. посіб. К., 2005 (співавт.); Можливості використання торсових поверхонь в якості відбивачів сонячних променів // Прикладна геометрія та інж. графіка. 2008. Вип. 80; Актуальні проблеми геометричного моделювання в задачах енергозбереження у будівництві // Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання. 2010. Вип. 14 (співавт.).
Завантажити статтю
Людина 
