Пілюгіна Ольга Євгенівна
Визначення і загальна характеристика
ПІЛЮ́ГІНА Ольга Євгенівна (07. 10. 1982, смт Решетилівка, нині місто Полтавського р-ну Полтавської обл.) — художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Дочка Євгена та Лариси, сестра Наталії Пілюгіних. Заслужений майстер народної творчості України (2021). Полтавська обласна премія імені І. Котляревського (2007); Решетилівська районна літературно-мистецька премія імені О. Дмитренка (2017). Членкиня НСХУ (2008), НСМНМУ (2013). Закінчила Полтавський технічний університет (2005; викладачі О. Тарасенко, О. Левадний (див. Левадні), О. Перець, С. Журавльов). 2005–15 працювала викладачем в Полтавській дитячій художній школі; від 2019 — доцент кафедри образотворчого мистецтва Національного університету «Полтавська політехніка імені Ю. Кондратюка». Авторка підручника «Школа ремесел. Соломоплетіння. Килимарство» (К., 2011). Виготовляє гобелени, килими, витинанки, вишиванки, декоративні текстильні композиції, керамічні панно та скульптури. Працює переважно в техніці гладкого ручного ткання; створює портрети-образи, пейзажі, натюрморти, орнаментальні композиції в кращих традиціях українського килима та тематичні твори з глибоким змістом та символізмом. У її доробку — більше 150 килимів (гобеленів). П. — серед носіїв елементів нематеріальної культурної спадщини «Традиція рослинного килимарства» та «Технологія виконання вишивки «білим по білому» (обидві — Решетилівського р-ну), які представлені в національному переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. П’ять творів із серії «Килимова Україна» на Всеукраїнських виставках-конкурсах «Кращий твір року» (Київ, 2014–20) визнано кращими в галузі килимарства. Гобелен новорічно-різдвяної тематики «Коляда» (2008) репродукували на листівках, банерах, білбордах, обкладинках різноманітних видань, а «Укрпошта» 2021 випустила поштовий маркований конверт із його зображенням тиражем 1 млн екземплярів. Учасниця обласних, всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставок від 1995, зокрема виставок творів родини Пілюгіних в Полтаві (2003, 2007–08, 2012–13, 2017), Києві (2008, 2016), Посольстві України в Болгарії (2012), Решетилівці, Українському культурному центрі в Парижі (обидві — 2014). Персональні — у Полтаві (2008, 2010, 2014, 2019, 2021), Києві (2011, 2016–18, 2020–21), Софії (2012), Решетилівці (2016), с. Ходосівка (Київська обл., 2018), Будапешті (2019 — дві експозиції), м. Нью-Канаан (шт. Коннектикут, США, 2022). Деякі твори зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Національній спілці майстрів народного мистецтва України, Національній бібліотеці України, Музеї історії Києва (усі — Київ), Дніпропетровському національному історичному музеї (нині Дніпро), Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв), Посольстві України в Болгарії. Про творчість П. та її родини знято телевізійні фільми «Сучасники з Марією Бойко. Родина Пілюгіних» (студія «Місто», 2013), «Мистецтво створення гобелена» (студія «Ейфорія», 2019), «Мистецтво в країні війни: Ольга Пілюгіна» (кінооб’єднання «Bаbylon’13», 2022).
Додаткові відомості
- Основні твори
- гобелени — «Мелодія» (2010), «Розквіт» (2015), «Неначе писанка село» (2016), «Зоряний» (2018), «Діброва», «Воля» (обидва — 2020), «Вільні», «Радість» (обидва — 2021), «Побачення» (2022); килими — «Гетьманський» (2014), «Козацький» (2016), «Добробут» (2017); портрет-образ Президента НАНУ Б. Патона (2018).