Прокопів-Боровик Леся Петрівна
ПРОКО́ПІВ-БОРОВИ́К Леся Петрівна (22. 03. 1976, Івано-Франківськ) — художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Дочка П. Прокопіва. Членкиня НСХУ (2010). Закінчила Львівську академію мистецтв (1997; викладачі О. Риботицька, П. Прокопів), Університет штату Нью-Йорк у м. Перчейз (США, 2004). На творчій роботі від 2001. Основні галузі — художнє ткацтво (гобелен), живопис. Учасниця обласних і всеукраїнських мистецьких виставок від 1996. Творам П.-Б. притаманні оригінальна стилістика, чітка й конструктивна художня мова, висока культура виконання. Мисткиня здійснює творчі пошуки й знаходить нові мистецькі засоби самовиразу. Роботам 2018–23 характерна емоційна виразність, у них зростає роль абстрагованих та по-сучасному стилізованих форм, ліній і тонально-площинних кольорових плям.
Додаткові відомості
- Основні твори
- гобелени — «Зустріч» (1997), «Килимок» (1998), «Народження дня» (2000), «Мушля», «Олені» (обидва — 2004), «Птах» (2005), «Політ», «Озеро спогадів» (обидва — 2006), «Діалог» (2008), «Шлях додому» (2010), «Натюрморт», «З журбою радість обнялась», «Осіннє мереживо» (усі — 2015), «Соняшник» (2016); живопис — «Ритм» (2018), «Уже відчувається літо», «По дорозі до країни чудес», «Фантастична подорож» (усі — 2021).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
