Пліхаль Станіслав-Ришард
ПЛІ́ХАЛЬ Станіслав-Ришард (1877, Львів — після 1939) — скульптор. Навчався в Художньо-промисловій школі у Львові (1894—95). У 1910—11 продовжив освіту за кордоном, можливо, в Німеччині. Працював 1911—18 у Львові. Оздобив декілька будинків фігурними композиціями під впливом німецького «юґендстилю». Так, 1912 на фасаді Торгової біржі, крамниць і складів М. Полтурака на вул. Казимирівська, № 2 (нині Городоцька) помістив зроблені в цементно-вапняній суміші барельєфи із зображеннями Меркурія, путті й фантастичних потвор. Ці скульптури служать вдалими декоративними й ідейними акцентами архітектурних площин (архітектор будинку Ю. Пйонтковський). 1912—13 оздобив фасад будинку К. Чуджака й Л. Штадтмюллера на вул. С. Баторія, № 6 (нині Князя Романа; архітектори А. Піллер і Р. Фельпель). У зовнішніх формах і декорі будинку вплив німецького «югендстилю» поєднується з характерною для «постісторизму» 1908—14 стилізацією європейської архітектури 12—15 ст. Неоромантичний характер будинку особливого виразу набуває в нижній частині, з порталом у вигляді аркадного трифорію, оздобленого барельєфами левів, а також у могутніх фігурах чотирьох атлантів, представлених як схилені в болісній задумі, сперті на мечах лицарі. Ручки вхідних дверей — це також мистецькі твори, вирішені у формі великих ящірок; внутрішні двері прикрашені ґротескними масками. Вірогідно, також був автором чотирьох камʼяних парних груп хлопчиків-путто на балконі будинку на вул. Коперника, № 9 (1912, архітектор К. Теодорович). 1913—14 П. вирізьбив у спрощених, геометричних формах велику камʼяну статую Розпʼятого Христа на фасаді вежі неоготичного парафіяльного костелу в м. Камʼянка-Струмилівська (нині Камʼянка-Бузька Львівської обл.), спорудженого за проєктом Т. Тальовського. 1912 разом з А. Бояновським зробив надгробний камʼяний постамент актору Г. Фішеру на Личаківському цвинтарі (відкрито 1913). На цьому цвинтарі 1911—14 створив ще декілька надгробків, працюючи на замовлення майстерень А. Бояновського і Л. Тировича (вірогідно, був автором памʼятника Й.-А. Скрипець зі статуєю ангела, 1911). Займався також станковою пластикою. На львівській виставці 1913, присвяченій 50-літтю Січневого повстання 1863, експонував погруддя полковника повстанців Ю.-К. Міневського. 1918 отримав стипендію на продовження розпочатого 1915 навчання у Віденській академії мистецтв (1915—19; викладач Г. Віттерліх). Найвідоміший його твір у цьому місті — камʼяний фонтан «Земна куля» (1929). Працюючи у Відні, продовжував підтримувати звʼязки зі Львовом і близько 1925 створив модель статуї для надгробного памʼятника родині Шекс на Личаківському цвинтарі.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
