ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Пліхаль Станіслав-Ришард

ПЛІ́ХАЛЬ Станіслав-Ришард (1877, Львів — після 1939) — скульптор. Навчався в Художньо-промисловій школі у Львові (1894–95). У 1910–11 продовжив освіту за кордоном, можливо, в Німеччині. Працював 1911–18 у Львові. Оздобив декілька будинків фігурними композиціями під впливом німецького «юґендстилю». Так, 1912 на фасаді Торгової біржі, крамниць і складів М. Полтурака на вул. Казимирівська, № 2 (нині Городоцька) помістив зроблені в цементно-вапняній суміші барельєфи із зображеннями Меркурія, путті й фантастичних потвор. Ці скульптури служать вдалими декоративними й ідейними акцентами архітектурних площин (архітектор будинку Ю. Пйонтковський). 1912–13 оздобив фасад будинку К. Чуджака й Л. Штадтмюллера на вул. С. Баторія, № 6 (нині Князя Романа; архітектори А. Піллер і Р. Фельпель). У зовнішніх формах і декорі будинку вплив німецького «югендстилю» поєднується з характерною для «постісторизму» 1908–14 стилізацією європейської архітектури 12–15 ст. Неоромантичний характер будинку особливого виразу набуває в нижній частині, з порталом у вигляді аркадного трифорію, оздобленого барельєфами левів, а також у могутніх фігурах чотирьох атлантів, представлених як схилені в болісній задумі, сперті на мечах лицарі. Ручки вхідних дверей — це також мистецькі твори, вирішені у формі великих ящірок; внутрішні двері прикрашені ґротескними масками. Вірогідно, також був автором чотирьох кам’яних парних груп хлопчиків-путто на балконі будинку на вул. Коперника, № 9 (1912, архітектор К. Теодорович). 1913–14 П. вирізьбив у спрощених, геометричних формах велику кам’яну статую Розп’ятого Христа на фасаді вежі неоготичного парафіяльного костелу в м. Кам’янка-Струмилівська (нині Кам’янка-Бузька Львівської обл.), спорудженого за проєктом Т. Тальовського. 1912 разом з А. Бояновським зробив надгробний кам’яний постамент актору Г. Фішеру на Личаківському цвинтарі (відкрито 1913). На цьому цвинтарі 1911–14 створив ще декілька надгробків, працюючи на замовлення майстерень А. Бояновського і Л. Тировича (вірогідно, був автором пам’ятника Й.-А. Скрипець зі статуєю ангела, 1911). Займався також станковою пластикою. На львівській виставці 1913, присвяченій 50-літтю Січневого повстання 1863, експонував погруддя полковника повстанців Ю.-К. Міневського. 1918 отримав стипендію на продовження розпочатого 1915 навчання у Віденській академії мистецтв (1915–19; викладач Г. Віттерліх). Найвідоміший його твір у цьому місті — кам’яний фонтан «Земна куля» (1929). Працюючи у Відні, продовжував підтримувати зв’язки зі Львовом і близько 1925 створив модель статуї для надгробного пам’ятника родині Шекс на Личаківському цвинтарі.

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
скульптор
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
879462
Вплив статті на популяризацію знань:
20
Бібліографічний опис:

Пліхаль Станіслав-Ришард / Ю. О. Бірюльов // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-879462.

Plikhal Stanislav-Ryshard / Yu. O. Biriulov // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-879462.

Завантажити бібліографічний опис

Євтушенко
Людина  |  Том 9  |  2009
Євтюхіна
Людина  |  Том 9  |  2009
Г. О. Сидоренко
Єлуашвілі
Людина  |  Том 9  |  2009
С. Г. Крижевська
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору