Погребенник Федір Петрович
ПОГРЕБЕ́ННИК Федір Петрович (23. 06. 1929, с. Рожнів, нині Косівського р-ну Івано-Франківської обл. — 10. 01. 2000, Київ) — літературознавець, критик, бібліограф. Чоловік Ярослави, батько Володимира Погребенників. Доктор філологічних наук (1980), професор (1993). Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Державна премія України імені Т. Шевченка (1988). Премії імені братів Богдана та Левка Лепких (1995), імені Д. Загула (1998). Член НСПУ (1993). Закінчив Чернівецький університет (1953). Працював 1958–59 заступником директора з наукової роботи Чернівецького краєзнавчого музею, 1959–2000 — науковим співробітником Інституту літератури НАНУ (Київ). 1984–87 був завідувачем відділу Української літературної енциклопедії (УЛЕ) і брав безпосередню участь в її укладанні. Наукові дослідження: історія українського письменства, фольклору, літературної критики, журналістики, аналіз творчості Т. Шевченка, І. Франка, В. Стефаника, О. Кобилянської, Л. Мартовича, Б. Лепкого, М. Коцюбинського. П. започаткував і частково реалізував видавничі бібліографічні проєкти, зокрема під час роботи, за сумісництвом, на посаді головного бібліографа науково-бібліографічного відділу Національної парламентської бібліотеки України (1993–2000). Був упорядником 5-ти випусків довідника «Українські письменники: матеріали до біобібліографічного словника» (1995–98); матеріали цих випусків згодом доопрацьовано та видано у 2-х частинах посібника «Українські письменники діаспори: матеріали до біобібліографічного словника» (2006; 2007), в якому вміщено вступну статтю та біографічні довідкові статті, написані П. Один з авторів та упорядників 8-томної «Історії української літератури», зібрання творів І. Франка у 50-ти томах, видань «Ольга Кобилянська в критиці та спогадах» (1963), «Світова велич Шевченка» (1967), антології вірша «Каменярі» І. Франка у перекладах мовами народів світу, книги «Наша дума, наша пісня» (1991), довідника «З Україною в серці» (1995; про письменників-емігрантів, вихідців із Прикарпаття). Автор низки статей у Шевченківському словнику, УРЕ, УЛЕ та ЕСУ. Його ім’я присвоєно Рожнівському навчально-виховному комплексу «Гуцульщина» Національного університету «Києво-Могилянська академія» (2003).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Осип Маковей: Крит.-біогр. нарис. 1960; Василь Стефаник у слов’янських літературах. 1976; Василь Стефаник: Семінарій. 1979; Сторінки життя і творчості Василя Стефаника. 1980; Богдан Лепкий. 1993 (усі — Київ).
- Державний архів
- Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України. Ф. 283, оп. 1, од. зб. 136.
Рекомендована література
- Зимомря М., Бобинець С. Василь Стефаник у слов’янському світі // Проблеми слов’янознавства. 1978. № 17;
- Пилипчук Р. Подвижник на ниві української культури // Федір Погребенник: Біобібліогр. покажч. К., 1999;
- Щасливий у праці: Зб. праць і матеріалів на пошану Ф. Погребенника. К., 2000.