Пойда Петро Михайлович
ПО́ЙДА Петро Михайлович (23. 06. 1915, с. Луг, нині Рахівського р-ну Закарпатської обл. — 19. 08. 2001, м. Берегове Закарпатської обл.) — письменник, фольклорист, критик. Премія журналу «Перець» (1968). Від 1931 навчався в Ужгородській учительській семінарії. Віршувати почав 1932. Дебютував добіркою поезій у додатку «Віночок» журналу «Наш рідний край» (1933, № 1). Творчу дяльність П. у галузі фольклористики та етнографії підтримав М. Рильський. Упродовж 1931–2000 П. зібрав фольклорні масиви пісень, балад, коломийок, казок, легенд, переказів, прислів’їв, приказок, загадок, оповідок, анекдотів. Чимало з них опубліковано в обласних та республіканських газетах, журналах «Перець», «Україна», «Народна творчість та етнографія», а також збірниках «Закарпатські сміховинки» (1966; 1967), «Коломийки» (1969), «Пісні Карпат», «Танцювальні пісні», «Тисяча усмішок» (усі — 1970), «Добридень, сусіде!» (1971), «Легенди нашого краю» (1972), «Казки про тварин» (1976; 1979), «Ходили опришки» (1983), «Легенди та перекази» (1985), «Балади» (1987; 1988), «Пісні кохання» (1986), «Від пиття — нема пуття» (1987), «Калинова сопілка» (1989), «Казки Карпат» (1989; 1990), «Українські народні казки» (1992) тощо.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Пісні з полонини. К., 1966; 1970; 1974; Хата — не хата. К., 1972; Ой співаймо співаночки. Уж., 1973; Батьківські поради. К., 1978; Народні усмішки. Уж., 1991; Яворова сопілка. Уж., 1991; Що сходить без насіння. К., 1992.
Рекомендована література
- Зимомря М. І. Збирач народної творчості: Про фольклористичну діяльність Петра Пойди // Народна творчість та етнографія. 1974. № 5;
- Хланта І. В. Літературне Закарпаття у ХХ столітті: Біобібліогр. покажч. Уж., 1995.
Завантажити статтю
Людина 
