Покотило Михайло Федорович
ПОКОТИ́ЛО Михайло Федорович (08(21). 06. 1906, с. Боршна Прилуцького пов. Полтавської губ., нині Прилуцького р-ну Чернігівської обл. — 01. 09. 1971, Київ) — актор, режисер. Чоловік П. Куманченко. Народний артист УРСР (1953). Навчався у Київському (1926), закінчив Харківський (1930) музично-драматичний інститут. Від 1931 — актор Харківського Червонозаводського театру; від 1932 — актор естради Харківської української філармонії. 1933 запрошений до театру «Березіль» (Харків), де дебютував у виставі за п’єсою О. Корнійчука «Загибель ескадри». Згодом продовжив працювати у Харківському українському драматичному театрі імені Т. Шевченка. Одна з найвагоміших ролей у театрі — Шельменко у виставі «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка (зіграв понад 580 разів). Від 1961 — актор Київського українського драматичного театру імені І. Франка. Першою на франківській сцені й чи не найвідомішою у творчому доробку актора була роль Тарана у п’єсі «Фараони» О. Коломійця. Особливо плідним для П. став 1964, коли він зіграв ролі Карлоса у виставі «День народження Терези» Г. Мдівані, Діда Остапа в новій редакції вистави «В степах України» О. Корнійчука, Яна Лісецького у виставі «Марина» М. Зарудного, Коки у виставі «Петрівка, 38» Ю. Семенова. Знявся у фільмах: «Педагогічна поема» (1955), «Партизанська іскра» (обидва — режисери О. Маслюков, М. Маєвська), «Шельменко-денщик» (режисер В. Іванов; обидва — 1957; усі — Київська кіностудія художніх фільмів імені О. Довженка).
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Кукса («Пошились у дурні» М. Кропивницького), Дяк Гаврило, Дід Явтух («Богдан Хмельницький», «Приїздіть у Дзвонкове» О. Корнійчука), Гирявий («Талан» М. Старицького), Трубач («Єгор Буличов та інші» М. Горького), фон Кальб («Підступність і кохання» Ф. Шіллера), Карпо Сидорович («Не називаючи прізвищ» В. Минка), Самуель («Ангел-хранитель з Небраски» А. Якобсона), Вінстон Черчілль («Зупиніться!» І. Рачади).