Куманченко Поліна Володимирівна
КУМА́НЧЕНКО Поліна Володимирівна (справж. — Пелагея; 08(21). 10. 1910, с. Музиківка, нині Білозер. р-ну Херсон. обл. — 02. 02. 1992, Київ) — актриса, педагог. Дружина М. Покотила. Народний артист СРСР (1960). Державна премія України ім. Т. Шевченка (1971). Закін. драм. студію при пересув. драм. колективі «Шахтарка Донбасу» (1929). Працювала у Микол. укр. пересув. робітн.-селян. театрі (1929–31); Першому Держ. театрі для дітей (1931–32); Театрі робітн. молоді під керівництвом Б. Тягна (1932–37), де займалася тренінгами і мімодрамами за системою Леся Курбаса; укр. драм. театрі ім. Т. Шевченка (1937–61), водночас викладала у драм. студії при ньому (1960–61; усі — Харків). Грала у Київ. укр. драм. театрі ім. І. Франка (1961–92). К. — актриса із гнучким, багатим на тембр. барви голосом, вміло відтворювала усі відтінки і стадії сміху, тяжіла до гострохарактер. і комед. ролей, втілювала риси нар. характерів. Манері виконання властиві глибока емоційність, психологічність. Серед учнів — В. Івченко.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Юрко, Ганя, Клеопатра Гаврилівна, Галя, Маруся, Галина Романівна («Загибель ескадри», «Макар Діброва», «Чому посміхалися зорі», «В степах України», «Фронт», «Пам’ять серця» О. Корнійчука), Прісенька («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Параска («Любов на світанні» Я. Галана), Агата («Сповідь Юліана» В. Минка), Лимериха («Лимерівна» Панаса Мирного), Баба Мокрина («Здрастуй, Прип’ять!» О. Левади), Мати, Поліна Гнатівна («Вірність», «Під високими зорями» М. Зарудного), Ганна («Безталанна» І. Карпенка-Карого, «Вечір» О. Дударева), Тоня («Старі друзі» Л. Малюгіна, «Як гартувалася сталь» за М. Островським), Радик Юркін («Молода гвардія» за О. Фадєєвим), Люся Ведерникова, Ліза («Роки блукань», «Втрачений син» О. Арбузова), Настя Ковшова («Перша весна» Г. Ніколаєвої, С. Радзинського), Діана Володимирівна («Ретро» О. Галіна), Плаксива, Настя («Мій друг», «Третя патетична» М. Погодіна), Вікторія («Радісний берег» І. Муратова), Тоні («Ма-ти» К. Чапека), Луїза («Підступність і кохання» Ф. Шіллера), Катерина («Шоколадний солдатик» Б. Шоу), Сільветта («Романтики» Е. Ростана), Інеса («З коханням не жартують» П. Кальдерона); у кіно — Горпина («Киянка», реж. Т. Левчук), Євдокія Павлівна («Це було навесні», реж. А. Войтецький, К. Гаккель; обидва — 1959), Марія Бондар («Кров людська — не водиця», реж. М. Макаренко), Тьотя Паня («Літак відлітає о 9-ій», реж. Ю. Лисенко; обидва — 1960), Мати («З днем народження!», 1961, реж. М. Маєвська, О. Маслюков).
Рекомендована література
- Мартич Ю. Поліна Володимирівна Куманченко. К., 1964.
Фотоілюстрації
Людина 
