Павлусенко Любов Петрівна
Визначення і загальна характеристика
ПАВЛУСЕ́НКО Любов Петрівна (20. 04. 1951, Київ) — художниця декоративно-ужиткового мистецтва, живописець і графік. Перша дружина Миколи, мати Наталії Павлусенків. Закінчила Київський художньо-промисловий технікум (1970; викладач В. Головко). Відтоді працювала старшим техніком в Українському НДІ «Продмаш»; від 1971 — вчителем малювання і креслення в загальноосвітній школі № 123; від 1972 — художником у видавництві «Веселка»; від 1976 — художником на комбінаті монументально-декоративного мистецтва (усі — Київ). Авторка робіт з акварельного живопису та книжкової графіки, від 1978 надавала перевагу техніці розпису, текстильного вітражу, гобелена, від середини 1990-х рр. займалася іконописом. У її монументальних роботах відчутне поетичне начало, одухотвореність форми. Професійно володіючи матеріалом, враховуючи колір і світло, що протягом дня змінюється, в інтер’єрі створює піднесений настрій. Учасниця зональних і всеукраїнських мистецьких виставок від 1966.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Осінь» (1966), «Останні дні зими» (1984; обидві — акварель); ілюстрації — до книги «А я у гай ходила» П. Тичини, повісті «Свійські тварини» П. Сингаївського (обидві — 1974), казки «Жива вода» В. Лучука («Викрадення Оксанки», «Сон»; обидві — 1983), збірки віршів «Кіт угадує погоду» В. Цілого (1985); розписи — «Українські казки» в дитячому садку № 21 (1978–79), «Квіти Києву» в поштовому відділенні № 5 (1980; обидва — Київ), «Пори року», «Дорога», «Сад», «Відображення світу», «Музика сфер», «Відлуння», «Осінній дзвін», «Невідома зірка», «Космічні глибини», «Літо», «Глибина», «Заводи» в Миргородському фізіотерапевтичному профілакторії (Полтавська обл., 1979–82); панно — «Квіти прогресу» в ПТУ № 20 в м. Українка Обухівського р-ну Київської обл. (1979; усі — темпера); гобелени — «Озеро» в Миргородському фізіотерапевтичному профілакторії (1982, вовна, сезаль), «Спорт» для спортивної бази «Сокіл» (1985, вовна); текстильні вітражі — «Весільний марш» в Дарницькому загсі (1984; обидва — Київ), «Музика» і панно-вставки — «Весна», «Літо», «Осінь», «Зима», «Промінь» в санаторії-профілакторії шахти імені Фрунзе в м. Ровеньки (нині Луганська обл.; усі — 1985); серія панно «Щасливе дитинство» (600 м2) в кіноконцертному залі табору «Молода гвардія» в Одесі (1986–89; усі — шовк).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
