Головко Володимир Петрович
Визначення і загальна характеристика
ГОЛОВКО́ Володимир Петрович (03. 03. 1942, с. Липове, нині Талалаїв. р-ну Черніг. обл. — 10. 10. 2002, Київ) — живописець. Член НСХУ (1990). Державні нагороди. Закін. Київський художній інститут (1966; викл. В. Забашта, К. Трохименко, І. Штільман). Відтоді працював у Київ. худож. технікумі; Київ. інституті декор.-приклад. мистецтва і дизайну (2000–02): доцент, завідувач кафедри худож. основ дизайну. Учасник респ. та всеукр. мистецьких виставок від 1966. Персон. — у Києві (1979, 1990, 2002). Серед робіт — натюрморти, пейзажі, темат. композиції, акварелі. Для митця тріада «природа-людина-космос» — живописні еквіваленти його емоцій, генет. «коду» й життєвого досвіду. Полотна зберігаються у музеях Івано-Франківська, Караґанди (Казахстан).
Додаткові відомості
- Основні твори
- серія «Моє село»; триптих «Жнива» (1976), «Літо в Сирецькому гаю» (1977), «Натюрморт із ромашками» (1985), «На риболовлю» (1989), «Натюрморт із грибами» (1993), «Натюрморт із соняшниками», «Натюрморт із кавуном» (обидва — 1997), «Лавра», «Різдвяний вечір» (обидва — 1998), «Яблуневий цвіт», «Спогади про літо» (обидві — 1999), «Піони» (2000), «Благодать» (2001).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
