Підгорний Ной Мойсейович

Визначення і загальна характеристика

ПІДГО́РНИЙ Ной Мойсейович (17(29). 10. 1897, Житомир — 25. 12. 1988, Харків) — архітектор. Професор (1962). Навчався на архітектурному відділенні Київського художнього училища (1913–18), закінчив Київський художній інститут (1929; викладачі Ф. Кричевський, В. Риков, П. Альошин). У 1930 працював у бригаді П. Альошина з проєктування та будівництва соціалістичного міста «Новий Харків» в р-ні Харківського тракторного заводу; 1931–34 — старший інженер Наркомгоспу УСРР; 1935–37 — керівник проєктної майстерні при Харківській міськраді; 1938–41 та від 1943 — керівник архітектурно-планувальної майстерні Харківського інституту «Міськбудпроєкт»; 1941–43 — на проєктуванні селищ для металургів та гірничовидобувних підприємств у м. Сталінськ (нині Новокузнецьк Кемеровської обл., РФ); 1945–64 — у Харківському інституті гірничого машинобудування, автоматики й обчислювальної техніки: 1949–64 — завідувач кафедри інженерної графіки; 1965–79 — професор кафедри архітектурного проєктування Харківського інженерно-будівельного інституту. Серед реалізованих проєктів — житлові будинки на вулицях Гіршмана (1932–35), Гаршина (1932–36), Чернишевського (1935–38), Садова (1936–38), Дзержинського (1945–51) у Харкові, у містах Курськ (РФ, 1938) і Рубіжне (нині Сіверськодонецького р-ну Луганської обл., 1938–39); відбудова й реконструкція корпусів студентського гуртожитку «Гігант» (1945–51), учбовий корпус інституту залізничного транспорту (1945–66), реконструкція і проєктування нових корпусів гірничого інституту (1945–63) у Харкові.

Завантажити статтю