Парута-Вітрук Ольга Володимирівна
ПАРУ́ТА-ВІТРУ́К Ольга Володимирівна (30. 01. 1954, Львів) — художниця декоративного текстилю. Срібна медаль 4-го Міжнародного симпозіуму художнього текстилю «Скіфія» (Херсон, 2002). Членкиня НСХУ (1989). Закінчила Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва (1977; викладачі К. Звіринський, Д. Довбошинський, Р. Сельський). Від 1986 — у монументальному цеху Львівського художньо-виробничого комбінату. Основна галузь — класичне ручне ткацтво. Створює великомасштабні гладкоткані безворсові гобелени та міні-гобелени; майстерно володіє технікою ремізного ткацтва; експериментує в галузі нетрадиційного текстилю. У творчості майстерно спирається на давні українські традиції кольору та орнаментально-композиційної побудови писанки, народного килима, ліжника. Тому так захоплює декоративна площинність її гобеленів, гармонія лінійних ритмів, злагодженість колірних сполучень. Зберігаючи основні канони ручного ткацтва, вона знаходить свій пластичний вираз у сучасних ритмах авторської орнаментики з мотивами квітів, дерев, птахів. В експериментальному текстилі працює в на межі геометричної абстракції та графічно-узагальненого фігуративу. Роботи П.-В. відзначено 3-ю (1999, 2004) та 1-ю (2001) преміями виставок «Текстильний шал» (усі — Львів), 3-ю (2004) та 1-ю (2007) преміями й дипломами (2010, 2013) Всеукраїнських трієнале художнього текстилю (усі — Київ). Учасниця всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставок від 1989, зокрема великомасштабних імпрез всеукраїнського проєкту «Декоративне мистецтво України кінця 20 ст. 200 імен» (Київ, 2003; Париж, 2004). Персональні — у Львові (1990, 1994, 2003), Києві, Хмельницькому (обидві — 1995), м. Самбір (Львівська обл., 2000).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Спогади серпня» (1986), «Пробудження» (1991), «Море» (1993), «Композиція», «Птахи» (обидва — 1994), «Сумні квіти» (1999), «Квітуче дерево» (2000), «Екологічний прогноз» (2004), «Ґудзик в квадраті» (2005), «Подорожі» (2006), «Решето Всесвіту» (2007), «А осінь ділиться на три» (2010), «Залишки інформації» (2011), диптих «Змінюється лише погода» (2014), «В очікуванні тепла» (2016), «Сад дерев життя» (2020).
Рекомендована література
- Чегусова З. Декоративне мистецтво України кінця ХХ століття. 200 імен: Альбом-каталог. К., 2002;
- Чегусова З. А. Сучасне декоративне мистецтво України // Каталог виставки до відзначення 50-річчя входження України в ЮНЕСКО в Парижі. К., 2004;
- Оля Парута-Вітрук: Альбом. Л., 2015.