Привалов Василь Юхимович
ПРИВА́ЛОВ Василь Юхимович (12(25). 02. 1915, с. Велике Драгунське, нині Орловської обл., РФ — 07. 11. 1992, Харків) — хімік-технолог. Доктор технічних наук (1966), професор (1970). Заслужений діяч науки УРСР (1975). Державні нагороди СРСР. Закінчив Донецький індустріальний інститут (1938). Працював на Горлівському (нині Донец. обл., 1940–41), Губахінському (1941–52, у 1950–52 — директор), Нижньотагільському (1952–60, у 1952–55 — директор) коксохімічних заводах; директором Східного (м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, 1960–65; усі — РФ) та Українського (Харків, 1965–82) науково-дослідних вуглехімічних інститутів. Досліджував питання перероблення сирого бензолу, кам’яновугільної смоли, одержання хімічних продуктів із твердих горючих копалин.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Особенности переработки химических продуктов коксования в Англии. Москва, 1964; Перспективы развития технологии черной металлургии. Москва, 1973 (співавт.); Анализ сточных вод коксохимических заводов. Москва, 1976 (співавт.); Каменноугольный пек: получение переработка, применение. Москва, 1981 (співавт.); Исследование углей Западного Донбасса с целью применения в производстве формованного кокса // Кокс и химия. 1981. № 2 (співавт.).
Рекомендована література
- Рождественская А. И., Рождественская Н. М. Василий Ефимович Привалов // Гордость земли Кромской. Кромы, 1990;
- Агошков В.И. Василий Привалов — от слесаря до профессора // Кромская исповедь. Т. 4. Орел; Кромы, 2012.
Завантажити статтю
Людина 
