КО́БЕЦЬ Григорій Якович (Кобец Рыгор Якаўлевіч, справжнє — Драч Михайло Мусі­йович; 07. 07. 1900, Єлисавет­град, нині Кірово­град — 09. 09. 1990, Мінськ) — білоруський письмен­ник, кінодраматург. Заслужений діяч мистецтв Білоруської РСР (1935). Член Спілки письмен­ників Білоруської РСР і СРСР (1935). На­вчався у Єлисавет­градському реальному училищі (1910–17). Належав до партії анархістів. Працював токарем, маркувальником на товарній станції. У 1918–19 друкувався у місцевих газетах «Наша жизнь», «Друг народа» під псевдонімом Михайло Сандига. Пізніше користувався іншими псевдонімами — Гриша Лохматий (Рыгор Лахматы). 1920 після контр­революційного заколоту зна­йшов притулок у Білорусі, де обрав прі­звище Ригор Кобець, працював у Мінську: на заводах (1922–28); у редакції газети «Рабочий» (1928–30); завідувач сценарного від­ділу кіностудії «Радянська Білорусь» (Ленін­град, нині Санкт-Петербург, 1930–32). Творчі від­рядже­н­ня у м. Бір­обіджан (РФ, 1933, 1935, 1937), де спів­працював із газетою «Биробиджанская правда», «Тихоокеанская звезда». 1938 заарештований у Бір­обіджані, 1939 виправ­даний. Мешкав у м. Хабаровськ (РФ), де 1939–41 був редактором студії кінохроніки. 1941 заарештований удруге, 4 жовтня 1942 засуджений до 10-ти р. таборів. Від­бував покара­н­ня на будівництві залізниць у м. Тайшет (Іркутській обл., РФ), Монголії, на Забайкал­лі. Від 1951 — на поселен­ні в Киргизії, де працював на різних роботах. 1958 повернувся до Мінська. Реабілітований 1960. Писав російською та білоруською мовами. Автор пʼєс «Гута» (1929, по­ставлено 1930), «А ўсе ж заспяваю», «Ратуй, божа!» (з А. Вольним; обидві — 1932); комедій «На за­ставе» (1935), «Мигрень» (Хабаровск, 1940), одноактних пʼєс «Цяжкі выпадак» (1961), «Катавасія брата Гервасія» (з А. Астрейком), «Нішто сабе жарты» (обидві — 1962), «Святая тайна» і «Піражкі з чырвонцамі» (обидві — 1965; усі — Мінськ). Спів­автор сценаріїв до фільмів «Паў­стан­не гневу» (з А. Вольним), «Ураган» (з Б. Бродянським, І. Зельцером, 1932; опубліковано 1988), «Двойчы народжаны» (1933), «Шукальнікі шчасця» (1936), «Дня­про ў агні» (з І. Барашком, 1937) та ін. Написав автобіо­графічну повість «Ноев ковчег», де вперше у Білорусі показав життя у таборах ГУЛАГУ (1964, опубліковано у журналі «Нёман», 1989, № 3), книгу спогадів «Аўтабія­графія» (Мінск, 1973). К. — один із засновників білоруського театру і кіно, ініціатор створе­н­ня республіканської кіностудії, для якої написав сценарії перших білоруських звукових фільмів. Довгий час імʼя та творчість К. замовчувалися, 2009 у Мінську ви­йшла книга «Рыгор Кобец. Вы­браныя творы».