Похилко Олег Миколайович
ПОХИ́ЛКО Олег Миколайович (22. 01. 1924, Харків — 16. 04. 1991, Київ) — актор. Заслужений артист УРСР (1970). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Одеське театральне училище (1952; викладачі А. Кац, О. Луценко). Відтоді працював у Чернівецькому українському музично-драматичному театрі імені О. Кобилянської, Театрі Одеського військового округу. 1963–85 — актор Одеського українського театру імені Жовтневої революції. Манера П. відзначалася реалістичністю у створенні сценічного образу, психологічною вмотиваністю та глибиною розкриття образу, при певній стриманості та лаконічності виражальних засобів гри. За актором закріпилося місце соціального героя-сучасника. Його персонажі тяжіли до монументальності, зовнішньої виразності та внутрішньої емоційності.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Марко Безсмертний («Правда і кривда» за М. Стельмахом), Денис Варта, Сергій, Максим Богун («Марина», «Дороги, які ми обираємо», «Вірність» М. Зарудного), Матті («Пан Пунтила та його слуга Матті» Б. Брехта), Олексій («Оптимістична трагедія» В. Вишневського), Тетерев («Міщани» М. Горького), Петро Скидан («Потомки запорожців» за О. Довженком), Соломахін («Протокол одного засідання» О. Гельмана), Андронаті («У неділю рано зілля копала…» за О. Кобилянською), Шпак («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Платон Ангел («Дикий Ангел» О. Коломійця).
Рекомендована література
- Голота В. Високе визнання // Чорномор. комуна. 1970, 11 жовт.