Потієвська Ольга Володимирівна
ПОТІЄ́ВСЬКА Ольга Володимирівна (07. 06. 1953, м. Козятин, нині Хмільницького р-ну Вінницької обл. — 26. 04. 2011, м. Хемніц, Німеччина) — художниця декоративного текстилю. Членкиня НСХУ (1995). Закінчила Київський художньо-промисловий технікум (1972; викладач М. Богданович). Навчалась малюнку й живопису в творчій студії Ю. Логвина. Учасниця всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставок від 1987, зокрема великомасштабних імпрез всеукраїнського проєкту «Декоративне мистецтво України кінця 20 ст. 200 імен» (Київ, 2003; Париж, 2004). Персональні — у Києві (1995, 1996), Сумах (1998), м. Мюлуз (Франція, 1996), Хемніц (1998, 2001, 2005—10), а також родинні (з чоловіком та доньками) — у Копенгаґені (1992), Києві (1993, 1996). Працювала в галузі інтерʼєрного та ужиткового текстилю: панно-батики, ліжники, текстильна пластика; батикові блузони, шарфи, декоративні подушки. Володіла своєрідною авторською творчою манерою в класичній техніці гарячого батика. Наприкінці 1980-х рр. була однією з першопрохідників у мистецтві експериментального розпису на тканині. Творчі інтерпретації мотивів природи в її батиках відзначалися оригінальністю ритміко-орнаментальних рішень. В інтерʼєрних розписних шовкових панно, у великих за розмірами шарфах із найтоншого шифону П. творила неповторну візерунчастість, поєднуючи в ній мотиви буяння молодих трав, краси медоносних квітів раннього літа, променів сонця, сяйва місяця, вогнів великих міст, вигинів морських хвиль тощо. Авторка ексклюзивних крепдешинових блузонів та жилетів у техніці гарячого батика, досконалих за своїми композиційними побудовами, гармонійних поєднаннями кольорів. Постійно експериментувала з текстильними матеріалами, шукала й відкривала новітні технічні прийоми в роботі з найулюбленішим матеріалом — шовком.
Додаткові відомості
- Основні твори
- серії — хусток «Моя Примаченко» (1990), жіночих сорочок «Пори року» (1996), декоративних подушок «Моя Примаченко» (1998); декоративні панно — «Самітність», «Перехрестя», триптих «Фактура величі» (усі — 1995); жіночі сорочки — «Осінь», «Весна» (обидві — 1996); текстильна пластика — «Чорне та біле» (1999), диптих «Плине час» (2003), «Північне сяйво, якого я ще не бачила», «Рушник мого життя» (обидва — 2004).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
