Потієвська Ольга Володимирівна

ПОТІЄ́ВСЬКА Ольга Володимирівна (07. 06. 1953, м. Козятин, нині Хмільницького р-ну Вінницької обл. — 26. 04. 2011, м. Хемніц, Німеччина) — художниця декоративного текстилю. Членкиня НСХУ (1995). Закінчила Київський художньо-промисловий технікум (1972; викладач М. Богданович). Навчалась малюнку й живопису в творчій студії Ю. Логвина. Учасниця всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставок від 1987, зокрема великомасштабних імпрез всеукраїнського проєкту «Декоративне мистецтво України кінця 20 ст. 200 імен» (Київ, 2003; Париж, 2004). Персональні — у Києві (1995, 1996), Сумах (1998), м. Мюлуз (Франція, 1996), Хемніц (1998, 2001, 2005—10), а також родинні (з чоловіком та доньками) — у Копенгаґені (1992), Києві (1993, 1996). Працювала в галузі інтер’єрного та ужиткового текстилю: панно-батики, ліжники, текстильна пластика; батикові блузони, шарфи, декоративні подушки. Володіла своєрідною авторською творчою манерою в класичній техніці гарячого батика. Наприкінці 1980-х рр. була однією з першопрохідників у мистецтві експериментального розпису на тканині. Творчі інтерпретації мотивів природи в її батиках відзначалися оригінальністю ритміко-орнаментальних рішень. В інтер’єрних розписних шовкових панно, у великих за розмірами шарфах із найтоншого шифону П. творила неповторну візерунчастість, поєднуючи в ній мотиви буяння молодих трав, краси медоносних квітів раннього літа, променів сонця, сяйва місяця, вогнів великих міст, вигинів морських хвиль тощо. Авторка ексклюзивних крепдешинових блузонів та жилетів у техніці гарячого батика, досконалих за своїми композиційними побудовами, гармонійних поєднаннями кольорів. Постійно експериментувала з текстильними матеріалами, шукала й відкривала новітні технічні прийоми в роботі з найулюбленішим матеріалом — шовком.

Тв.: серії — хусток «Моя Примаченко» (1990), жіночих сорочок «Пори року» (1996), декоративних подушок «Моя Примаченко» (1998); декоративні панно — «Самітність», «Перехрестя», триптих «Фактура величі» (усі — 1995); жіночі сорочки — «Осінь», «Весна» (обидві — 1996); текстильна пластика — «Чорне та біле» (1999), диптих «Плине час» (2003), «Північне сяйво, якого я ще не бачила», «Рушник мого життя» (обидва — 2004).

Літ.: Чегусова З. Гармонія кераміки й текстилю в галереї «Гончарі» // Всеукраїнські відомості. 1995, 24 жовт.; Чегусова З. Оазис краси. Квіти в живописі В. Потієвського. Шовкові луки Ольги Потієвської // Фунікулер. 1996. № 7; Чегусова З. Декоративне мистецтво України кінця ХХ століття. 200 імен: Альбом-каталог. К., 2002; Чегусова З. Ольга Потієвська: Майстер вулиці Костельної // Метро. 2002, 12—13 квіт.; Сучасне декоративне мистецтво України: Каталог виставки до відзначення 50-річчя входження України в ЮНЕСКО в Парижі. К., 2004.

З. А. Чегусова

Основні твори

серії — хусток «Моя Примаченко» (1990), жіночих сорочок «Пори року» (1996), декоративних подушок «Моя Примаченко» (1998); декоративні панно — «Самітність», «Перехрестя», триптих «Фактура величі» (усі — 1995); жіночі сорочки — «Осінь», «Весна» (обидві — 1996); текстильна пластика — «Чорне та біле» (1999), диптих «Плине час» (2003), «Північне сяйво, якого я ще не бачила», «Рушник мого життя» (обидва — 2004).

Рекомендована література

1. Чегусова З. Гармонія кераміки й текстилю в галереї «Гончарі» // Всеукраїнські відомості. 1995, 24 жовт.;Google Scholar
2. Чегусова З. Оазис краси. Квіти в живописі В. Потієвського. Шовкові луки Ольги Потієвської // Фунікулер. 1996. № 7;Google Scholar
3. Чегусова З. Декоративне мистецтво України кінця ХХ століття. 200 імен: Альбом-каталог. К., 2002;Google Scholar
4. Чегусова З. Ольга Потієвська: Майстер вулиці Костельної // Метро. 2002, 12—13 квіт.;Google Scholar
5. Сучасне декоративне мистецтво України: Каталог виставки до відзначення 50-річчя входження України в ЮНЕСКО в Парижі. К., 2004.Google Scholar

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF