ПОТІЄ́ВСЬКА Ольга Володимирівна (07. 06. 1953, м. Козятин, нині Хмільницького р-ну Він­ницької обл. — 26. 04. 2011, м. Хемніц, Німеч­чина) — художниця декоративного текс­тилю. Членкиня НСХУ (1995). Закінчила Київський художньо-промисловий технікум (1972; викладач М. Бог­данович). На­вчалась малюнку й живопису в творчій студії Ю. Логвина. Учасниця всеукраїнських, між­народних мистецьких ви­ставок від 1987, зокрема великомас­штабних ім­през всеукраїнського проєкту «Декоративне мистецтво України кінця 20 ст. 200 імен» (Київ, 2003; Париж, 2004). Персональні — у Києві (1995, 1996), Сумах (1998), м. Мюлуз (Франція, 1996), Хемніц (1998, 2001, 2005–10), а також родин­ні (з чоловіком та доньками) — у Копенгаґені (1992), Києві (1993, 1996). Працювала в галузі інтерʼєрного та ужиткового текс­тилю: панно-батики, ліжники, текс­тильна пластика; батикові блузони, шарфи, декоративні подушки. Володіла своєрідною авторською творчою манерою в класичній техніці гарячого батика. На­прикінці 1980-х рр. була однією з першо­прохідників у мистецтві екс­периментального роз­пису на тканині. Творчі інтер­претації мотивів природи в її батиках від­значалися оригінальністю ритміко-орнаментальних рішень. В інтерʼєрних роз­писних шовкових панно, у великих за роз­мірами шарфах із найтоншого шифону П. творила непо­вторну візерунчастість, по­єд­нуючи в ній мотиви буя­н­ня молодих трав, краси медоносних квітів ран­нього літа, променів сонця, сяйва місяця, вогнів великих міст, вигинів морських хвиль тощо. Авторка екс­клюзивних крепдешинових блузонів та жилетів у техніці гарячого батика, досконалих за своїми композиційними побудовами, гармонійних по­єд­на­н­нями кольорів. По­стійно екс­периментувала з текс­тильними матеріалами, шукала й від­кривала новітні технічні при­йоми в роботі з най­улюбленішим матеріалом — шовком.