Петриненко Тарас Гаринальдович

Визначення і загальна характеристика

ПЕТРИНЕ́НКО Тарас Гаринальдович (10. 03. 1953, Київ) — естрадний спів­ак, композитор, поет-пісняр. Син Д. Петриненко. Народний артист України (1999). Заслужений діяч мистецтв України (1996). Державна премія України імені Т. Шевченка (1996). Між­народна премія імені П. Орлика (1993). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2009). Орден Свободи (2019). Всеукраїнська премія «Золота Жар-птиця» (1997). На­вчався у Київській консерваторії (1970—73). На­прикінці 1960 — на початку 1970-х рр. був засновником і ви­ступав у складі музичних гуртів «Еней», «Візерунки шляхів» (згодом «Ґроно»). Після служби в армії П. недовго керував ансамблем «Мрія», але після заборони виконувати з ним власні пісні (зокрема «Пісню про пісню») з гуртом «Чарівні гітари» пере­їхав до Росії. Від 1982 працював у вокально-інструментальному ансамблі «Червоні маки» (м. Тула, РФ), що складався з українських музикантів. 1987 повернувся в Україну, був одним з ініціаторів від­новле­н­ня гурту «Ґроно» (у складі «Київконцерту»), до якого уві­йшла спів­ачка Київського театру естради Т. Горобець (стала по­стійною партнеркою П.). Багато гастролював за кордоном (здебільшого у США, Канаді). 1995 був ведучим теле­про­грами «Колискова для дорослих». Композиторський стиль і виконавська манера П. вирізняються щирістю, ліричною мелодикою, логікою роз­витку драматургії пісен­ного твору. У репертуарі — пере­важно власні пісні (музика і слова) та аранжува­н­ня українських народних пісень. Найкращі пісні П. здобули значну популярність, пронизані національною ідеєю, що під­няло їх до рівня художнього символу в добу здобу­т­тя незалежності України. Найбільший су­спільний резонанс набули пісні «Україна» (1986, стала своєрідним пісен­ним гімном України), «Пісня про пісню», «Господи, помилуй нас», «Чорнобильська зона», «Колискова-1933», «Народний Рух», «Прав­обережна — Лів­обережна», «Я професійний раб» та ін. Записав низку аудіоальбомів. 2003 між­народний лейбл «Атлантик» зарахував П. до списку знаних рок-музикантів. 2006 у Києві йому від­крито зірку на Алеї зірок.

В. В. Кузик

Завантажити статтю