Петриненко Діана Гнатівна
Визначення і загальна характеристика
ПЕТРИНЕ́НКО Діана Гнатівна (дівоче — Паливода; 08. 02. 1930, с. Білоусівка Драбівського, нині Золотоніського р-ну Черкаської обл. — 17. 11. 2018, Київ) — співачка (лірико-колоратурне сопрано), педагог. Мати Т. Петриненка. Професор (1985). Народна артистка УРСР (1970), СРСР (1975). Державна премія України імені Т. Шевченка (1972). Лауреатка Всесвітнього фестивалю молоді та студентів (Відень, 1959). Закінчила Київську консерваторію (1955; кл. М. Єгоричевої) та аспірантуру при ній (1961). У 1955—58 — солістка Державної капели УРСР «Думка», 1962—88 — Філармонії. Водночас від 1961 викладала у Національній музичній академії України (усі — Київ). Володіла голосом широкого діапазону, рівним у всіх регістрах, технікою кантиленного співу, виразним інтонуванням та дикцією. У репертуарі — арії з опер М. Лисенка, Дж. Верді, солоспіви М. Лисенка, Л. Ревуцького, Д. Січинського, Я. Степового, К. Стеценка, Ю. Мейтуса, романси М. Глінки, С. Рахманінова, українські народні пісні. Виконала партію сопрано в кантаті «Радуйся, ниво неполитая» М. Лисенка, 9-й Симфонії Л. ван Бетговена, ораторії «Пори року» Й. Гайдна, Реквіємі В.-А. Моцарта. Популяризувала сучасні українські ліричні пісні (Н. Андрієвська, О. Білаш, А. Кос-Анатольський, П. Майборода, І. Шамо, Ю. Рожавська та ін.), в останні роки — пісні з національно визначеною ідеєю, написані її сином. Гастролювала в Італії, Канаді, США, Угорщині, Фінляндії, Франції, Японії. Здійснила записи на грамплатівки та у фонд Українського радіо. Серед учнів — Л. Монастирська, Є. Ліпітюк.
В. В. Кузик
Додаткові відомості
Завантажити статтю
Людина 
