ПОНОМАРЕ́НКО Іван Вікторович (11. 04. 1945, с. Калинівка Жовтневого, нині Миколаївського р-ну Миколаївської обл. — 11. 04. 2019, Київ) — спів­ак (баритон), педагог. Доцент (2011). Народний артист УРСР (1983). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2001, 2015, 2019). Лауреат конкурсів вокалістів: Всесоюзного імені М. Глінки (Кишинів, 1973) та Між­народного імені П. Чайковського (Москва, 1974, золота медаль; обидва — 1-а премія). Закінчив Одеську консерваторію (1974; кл. О. Благовидової). 1972–81 — соліст Одеського театру опери та балету, 1981–2018 — Національної опери України (Київ). Володів сильним, широким текс­турно та темброво багатим і добре ви­школеним голосом, що до­зволило з успіхом виконувати оперні партії драматичного та ліричного характеру. У складі театру та як за­прошений соліст брав участь у між­народних оперних фестивалях у Вісбадені (Німеч­чина, 1982, 1986), Страсбурзі (Франція, 1993), Каїрі (1998); як оперний і камерний спів­ак ви­ступав у Швейцарії, Нідерландах, Польші, США, Канаді, Греції, Китаї, Японії, Пів­ден­но-Африканській Республіці. У камерному репертуарі — твори українських та зарубіжних композиторів, українські народні пісні. Водночас 1974–81 викладав в Одеській консерваторії, від 2005 — Національній музичній академії України (Київ). Серед учнів — О. Мельничук, Ю. Горинь, Є. Орлов, О. Белкіна.