Благовидова Ольга Миколаївна
БЛАГОВИ́ДОВА Ольга Миколаївна (29. 05(11. 06). 1905, С.-Петербург — 23. 10. 1975, Одеса) — співачка (мецо-сопрано), педагог. Народний артист УРСР (1970). Лауреатка 1-го Всесоюз. конкурсу музикантів-виконавців у Москві (1933, 2-а премія) та 1-го Всеукр. конкурсу вокалістів у Києві (1937, 1-а премія). Закін. Одес. муз.-драм. інститут (1925; кл. Ю. Рейдер). Виступала з концертами. Була солісткою Великого театру в Москві (1928–31), Тифліс. (1931– 32), Одес. (1932–41, 1944–48), Казах. (1941–44) театрів опери та балету. Одночасно від 1933 — викладач, від 1951 — проф. Одес. консерваторії. Серед учнів — Б. Руденко, М. Огренич, І. Пономаренко, З. Христич, О. Ворошило, Л. Шемчук, Г. Васько та ін.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Одарка («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Настя, Терпилиха («Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» М. Лисенка), Ольга, Поліна, Солоха («Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Черевички» П. Чайковського), Весна, Лель («Снігуронька» М. Римського-Корсакова), Ратмир («Руслан і Людмила» М. Глінки), Амнеріс, Ульріка, Азучена («Аїда», «Бал-маскарад», «Трубадур» Дж. Верді), Кармен (однойм. опера Ж. Бізе), Ортруда («Лоенґрін» Р. Ваґнера), Аксинья («Тихий Дон» І. Дзержинського); фонозаписи — українські народні пісні «Ой високо, високо» (обробка М. Фоменка), «Ой що ж бо то та й за ворон» (обробка В. Косенка).
Людина 