Пономаренко Анатолій Порфирович

Визначення і загальна характеристика

ПОНОМАРЕ́НКО Анатолій Порфирович (26. 05. 1919, Херсон — 09. 05. 1992, Чернівці) — актор. Брат Є. Пономаренка. Заслужений артист УРСР (1968). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив студію при Театрі Революції (Одеса, 1936; керівник І. Юхименко). Працював актором цього театру (1936—39), Київського українського драматичного театру імені І. Франка (1946—48), Чернівецького українського музично-драматичного театру імені О. Кобилянської (1948—87). Створені П. образи по­значалися яскравістю характерів, виразним пластичним малюнком, чітким психологічним роз­робле­н­ням, жит­тєвою правдивістю. П. — майстер яскравих епізодів як у драматичних, так і комедійних ви­ставах.

Ролі: Худомій («Титарівна» М. Кропивницького за Т. Шевченком), Кліщ («Дністрові кручі» О. Ананьєва за Ю. Федьковичем), Павка («Як гартувалася сталь» за М. Островським), Терешко («Трибунал» А. Мака­йонка), Гатинь («Вій, вітерець» Я. Райніса), Ґжесь («Дами і гусари» А. Фредро), Тодор («Марічка» М. Андрієвич), Півун («Запечатаний двірник» Ю. Федьковича), Іким («Без­імен­на зірка» М. Себастіана), Горін («Кафедра» В. Врублевської), Мордко («Гнат Приблуда» С. Воробкевича).

Літ.: Андрієвич М. Друге цвіті­н­ня // Рад. Буковина. 1969, 24 трав.; Марʼянин В. Чи памʼятаєш дорогу життя? // Там само. 1974, 11 трав.; Сулятицький Т. В. Чернівецький обласний український музично-драматичний театр імені О. Ю. Кобилянської. К., 1987.

Т. В. Сулятицький

Завантажити статтю