Козеко Людмила Євгенівна

КОЗЕ́КО Людмила Євгенівна (13. 02. 1961, м. Джамбул, нині Тараз Жамбильської обл., Казах­стан) — біо­лог. Доктор біо­логічних наук (2019). Закінчила Московську сільськогосподарську академію (1985). Від­тоді працювала в Українському НДІ кормів Пів­ден­ного від­діле­н­ня ВАСГНІЛ (Він­ниця). Від 1988 — в Ін­ституті ботаніки НАНУ (Київ): від 2019 — провід­ний науковий спів­робітник від­ділу клітин­ної біо­логії та анатомії. Наукові дослідже­н­ня: молекулярні і клітин­ні механізми стійкості та адаптації рослин до умов середовища та способи під­вище­н­ня стійкості рослин; білки теплового шоку (HSP) / молекулярні шаперони рослин (регуляція екс­пресії генів, кінетика синтезу у звʼязку зі стійкістю рослин, тканино-специфічність екс­пресії, роль у рості, роз­витку і морфогенезі, біо­маркер стану рослин); космічна біо­логія (HSP в реакції рослин на змінену гравітацію та іонізуючу радіацію). Вперше в рамках одного дослідже­н­ня продемонстровано різні напрями функціонува­н­ня шаперонів у рослин: їх роль як системи неспецифічної стійкості до змін факторів середовища, здатність цитозольних HSP90 регулювати генну екс­пресію HSP і тим самим контролювати чисельність клітин­ного пулу шаперонів, а також роль HSP90 і HSP70 у забезпечен­ні стабільності та пластичності росту і роз­витку рослин. Роз­робила концепцію щодо ролі молекулярних шаперонів у фенотипічної пластичності рослин, що по­єд­нує різні рівні функціонува­н­ня білків теплового шоку від регуляції та особливостей біо­синтезу до їх впливу на процеси формува­н­ня фенотипу. За­пропонувала модель взаємодії різних функцій шаперонів HSP90. Роз­робила спосіб ви­значе­н­ня стану рослин на основі кількісної оцінки стресового білка HSP70 як біо­маркера.

Завантажити статтю