Папара Леонід

ПАПА́РА Леонід (09. 08. 1906, м. Кременець Волинської губ., нині Тернопільської обл. — 06. 03. 1984, м. Мін­неаполіс, шт. Мін­несота, США) — живописець. Член Української спілки образотворчих мистців (1948), Обʼ­єд­на­н­ня мистців-українців Америки (1971). Закінчив математично-природничий факультет Львівського університету (1940, магістр хімії), де й працював на кафедрах неорганічної (1937—39), неорганічної та аналітичної (1939—41) хімії. Початкову мистецьку освіту здобув у малярів Кременця. На початку 1920-х рр. при­їхав у Львів. Брав уроки з темперного малярства та іконо­графії у П. І. Холодного. 1926—27 на­вчався в Мистецькій школі О. Новаківського, по­глиблено ви­вчав техніку й технологію малярства за кон­спектами вчителя школи В. Пещанського (вже покійного на той час). Працював пере­важно в класичній техніці акварелі. Його творам притаман­ні узагальненість форм, ім­пресіоністична ескізність мазка, ніжність та світлоносність колориту. Дебютував 1920 на ви­ставці в Кременецькому музеї. 1920—30 рідко екс­понував свої твори на ви­ставках. 1934 — учасник 6-ї ви­ставки Асоціації незалежних українських митців у Львові. 1944 емігрував на Захід. 1945—49 пере­бував у таборах для пере­міщених осіб у Західній Німеч­чині. Брав участь у ви­ставках українських мистців-емі­грантів у Національному музеї м. Мюнхен (1947), у містах Реґенсбурґ, Нюрнберґ (усі — Німеч­чина), Парижі. На той час припадає роз­квіт його таланту як аквареліста («Церква в Но­ймаркті», «Млин», «Захід сонця», «Перед дощем», «Лісничівка»). 1949 пере­їхав до США (шт. Мін­неаполіс), де роз­писав українську церкву святого Костянтина. Екс­понував твори в Мін­несотському університеті, в Ін­ституті мистецтв у Мін­неаполісі та на різних ви­ставках у Нью-Йорку. Деякі роботи П. зберігаються в приватних збірках США та в Україні (цикл акварелей «Золота осінь» (1930), акварелі «Зима у Карпатах» і «Осін­ній пейзаж із хатою»).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю