Петр Ян

Визначення і загальна характеристика

ПЕТР Ян (Petr Jan; 23. 09. 1931, Прага — 13. 12. 1989, там само) — чеський мовознавець, славіст, балканіст. Доктор філологічних наук (1980), професор (1981), член-кореспондент Чехословацької АН (1984). Студіював полоністику та сорабістику в Каpловому унівеpситеті у Пpазі (1950–52), у Ваpшаві (1952–53), закінчив Яґеллонський університет у Кракові (Польща, 1955; ступінь магістра за роботу над польськими займенниками та діалектами польської мови). Своїми вчителями називав варшавського професора В. Тащицького й особливо Є. Куриловича, який читав лекції в Яґеллонському університеті. Від 1966 читав лекції зі славістики в Карловому університеті; 1978–89 — директор Інституту чеської мови Чехословацької АН (Прага). Головний редактор журналу «Naše řeč» (від 1980), опублікував чимало статей у ньому. У науковому доробку — дослідження з польської, словенської, болгарської, балтійських мов, праці з порівняльної славістики, слов’янської діалектології, старослов’янської мови, з історії слов’янських мов та славістики. Автор монографій «Základy slovanské jazykovědy» (1969) та «Základy slavistiky» (1984; обидві — Прага). Особливо цікавився мовою, історією та культурою лужицьких сербів, регулярно відвідував архіви в м. Будишин (Бауцен, Німеччина), щоб отримати матеріали про визначних діячів відродження Лужиці. Низку публікацій присвятив укpаїнсько-лужицькосеpбським культуpним взаєминам («K otázce ukrajinsko-lužickosrbských kulturních styků» //«Slavia», 1964, roč. 33, čís. 2).

Завантажити статтю