ПЕТР Ян (Petr Jan; 23. 09. 1931, Прага — 13. 12. 1989, там само) — чеський мово­знавець, славіст, балканіст. Доктор філологічних наук (1980), професор (1981), член-кореспондент Чехословацької АН (1984). Студіював полоністику та сорабістику в Каpловому унівеpситеті у Пpазі (1950–52), у Ваpшаві (1952–53), закінчив Яґел­лонський університет у Кракові (Польща, 1955; ступінь магістра за роботу над польськими за­ймен­никами та діалектами польської мови). Своїми вчителями називав варшавського професора В. Тащицького й особливо Є. Куриловича, який читав лекції в Яґел­лонському університеті. Від 1966 читав лекції зі славістики в Карловому університеті; 1978–89 — директор Ін­ституту чеської мови Чехословацької АН (Прага). Головний редактор журналу «Naše řeč» (від 1980), опублікував чимало статей у ньому. У науковому доробку — дослідже­н­ня з польської, словенської, болгарської, балтійських мов, праці з порівняльної славістики, словʼянської діалектології, старословʼянської мови, з історії словʼянських мов та славістики. Автор моно­графій «Základy slovanské jazykovědy» (1969) та «Základy slavistiky» (1984; обидві — Прага). Особливо цікавився мовою, історією та культурою лужицьких сербів, регулярно від­відував архіви в м. Будишин (Бауцен, Німеч­чина), щоб отримати матеріали про ви­значних діячів від­родже­н­ня Лужиці. Низку публікацій присвятив укpаїнсько-лужицькосеpбським культуpним взаєминам («K otázce ukrajinsko-lužickosrbských kulturních styků» //«Slavia», 1964, roč. 33, čís. 2).