КУРИЛО́ВИЧ Єжи (Kuryłowicz Jerzy; 26. 08. 1895, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ — 28. 01. 1978, м. Краків, Польща) — польський мово­знавець. Брат В. Куриловича. Доктор філософії (1923). Академії Польської академії знань (1938) та Польської АН (1952). Дійсний член НТШ (1938). Державна премія Польщі (1955, 1964). На­вчався у Екс­порт­ній академії Відня (1913–14, 1918–20), на фі­лософському факультеті Львівського університету (1920–23), у Реальній школі прикладних наук у Парижі (1923–25). Під час 1-ї світової війни демобілізований до австро-угорської армії, деякий час пере­бував у російському полоні. Від 1921 (з пере­рвою) — у Львівському університеті: 1939–41 — завідувач, 1944–46 — професор кафедри загального мово­знавства; 1941–44 — викладач Торгової школи у Львові; 1946–48 — професор Вроцлавського університету; 1948–78 — професор, завідувач кафедри загального мово­­знавства Яґел­лонського університету в Кракові. Від 1958 — керівник комітету мово­знавства Польської АН. Наукові дослідже­н­ня: порівняльна граматика індоєвропейських мов, загальне мово­знавство, структурна лінгвістика.