ПОГРІБНЯ́К Микола Степанович (05. 12. 1885, с. Козацьке Звенигородського пов. Київської губ., нині Звенигородського р-ну Черкаської обл. — 30. 05. 1965, Дні­пропетровськ, нині Дні­про) — живописець і графік. Член СХУ (1945). Закінчив Миргородську художньо-промислову школу (Полтавська обл., 1908; викладач О. Сластьон). Мешкав і викладав мистецькі дисципліни в середніх на­вчальних закладах, художньому училищі, студіях і гуртках для робітників у Катеринославі (нині Дні­про). Член Катеринославської «Просвіти» (1913). Пере­бував під на­глядом жандармів від травня 1915. Автор реалістично виконаних жанрових живописних і графічних творів, пейзажів, книжкових ілюстрацій. Оформив читанку «Стежка додому» І. Труби (3 частини, 1917–18), «Словник української мови» Д. Яворницького (1919), збірник дитячих пісень «Барвінок» (1920), обкладинку часопису «Зоря» (1925), низку ви­дань А. Кащенка, дешеві «книжки-копійки» тощо; видав альбом «Малюйте, діти» (1918). Влітку 1942 як художник брав участь у науково-археологічній екс­педиції до порогів Дні­пра (керівник — професор П. Козар). Учасник місцевих мистецьких ви­ставок. Персональні — в Дні­пропетровську (1941, 1950–51, 1965, 2006–08 — посмертні). Усе життя збирав зразки народної української орнаментики Лів­обережної України, які пред­ставив 1936 на ви­ставці українського народного мистецтва в Києві й Москві. Був учителем художників Г. Мазепи-Коваль, Ф. Клименка. Деякі роботи та архів П. зберігаються в Дні­провському художньому музеї.