Мазепа-Коваль Галина Ісаківна
МАЗЕ́ПА-КОВА́ЛЬ Галина Ісаківна (10. 02. 1910, С.-Петербург — 30. 06. 1995, Каракас) — живописець, графік, керамістка. Дочка І. Мазепи та Н. Мазепи-Сінгалевич. Мистецтву навч. у М. Погрібняка в Катеринославі (нині Дніпро), від 1921 — у Ю. Магалевського у Львові. Від 1923 — у Празі: 1935 закін. Укр. студію пласт. мистецтва (викл. Р. Лісовський, С. Мако, К. Стаховський) та Мист.-пром. школу (викл. З. Кратохвіл), навч. в АМ (1936; викл. В. Новак). Від 1935 для укр. і чес. часописів, видавництв створювала обкладинки, листівки. Від 1945 — у таборі для переміщ. осіб м. Реґенсбурґ (Німеччина). Від 1947 — у Каракасі, де 1952 вивчала кераміку в Школі худож. пластики. Займалася мультиплікацією для венесуел. студії «Болівар-фільм». Ілюструвала ж. «Tricolor» (Каракас), книжки для дітей, зокрема обкладинки ж. «Школярик» і «Школяр» (видані Леонідом Полтавою 1945 у Реґенсбурзі), оповідання «Сонцебори» І. Смолія (Брюссель; Лондон, 1960), зб. оповідань «Говорить лише поле» (1962) і «Зорепад» (1969; обидві — Торонто) М. Понеділка, «Квітка щастя» Т. Білецької (Торонто; Нью-Йорк, 1967), поет. зб. «Життя» В. Янова (Париж; Мюнхен, 1975). Відзначена 1980 золотою медаллю ЮНЕСКО як кращий ілюстратор книжок для дітей. Учасниця худож. виставок від 1950-х рр. Персон. — у Львові, Берліні, Празі, Каракасі, Нью-Йорку (1970, 1972). Для творчості М.-К. притаманні легкість рисунку, лаконічність, поєднання модер. мистецтва з традиціями укр. візантинізму, використання кольор. контрастів. Авторка модер. ікон (характерні прості рисунок і композиція, геометризов. обличчя), картин у декор. стилі з площин. композиціями на теми укр. історії та фольклору, венесуел. життя, місц. легенд, мальов. кераміки малих форм з укр. сюжетами, мозаїк, проектів костюмів, абстракт. композицій. Видала кн. «Спогади» (Торонто, 1993).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Ворожіння (Три дівчини)» (1946), «Русалки» (1948), «Запорожці» (1957), «Індіанські діти» (1970-і рр.), «Гуцульська мати» (1972), «Хлопець і дівчина» (1975), «Мавка», «Три жінки» (обидва — 1977), «Дівчина з намистом», «Русалки», «При ватрі», «У бою», «Вершники», «Відпочинок», «Заслухані», «Сільський пейзаж» (усі — 1980-і рр.), «Після хокейного матчу» (1980), «Дівчата» (1991); ікони — «Богоматір» (1951; 1973; 1977), «Св. Марія» (1-а премія Нац. виставки в Каракасі, 1956), «Богоматір зі св. Анною» (1972), «Благовіщення», «Покрова», «Мадонна» (усі — 1975), «Ісус Христос», «Янголи» (обидві — 1977), «Різдво Христове» (1980); іл. — до укр. нар. казки «Івасик-Телесик», казок-п’єс «Пригоди Бабусі», «Бабуся у гостях у Ведмедя», «Ведмідь у гостях у Бабусі» Олександра Олеся (усі — 1990-і рр.), творів «Катерина», «Русалка», «Утоплена», «Тополя», «Причинна», «Садок вишневий коло хати» Т. Шевченка (усі — 1991).
Рекомендована література
- Галина Мазепа. Мюнхен, 1982;
- Гапак С. Малярська творчість Галини Мазепи // Дукля. 1990. № 6;
- Кейван І. Українські мистці поза Батьківщиною. Едмонтон; Монреаль, 1996;
- Певний Б. Казковий світ Галини Мазепи // Українки в історії. К., 2006;
- Українська спілка образотворчих митців Канади: Каталог. Торонто, 2006;
- Мазепа Галина // Укр. митці у світі: Мат. до історії укр. мистецтва ХХ ст. Л., 2013.
Фотоілюстрації
. 1946. polotno, oliya.jpg "«Ворожіння (Три дівчини)». 1946. Полотно, олія")
Завантажити статтю
Людина 
