Пушний Михайло Федорович
ПУШНИ́Й Михайло Федорович (19. 11. 1929, станція Алейська, нині м. Алейськ Алтайського краю, РФ — 26. 04. 1996, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — живописець. Член СХУ (1958). Закінчив Дніпропетровське художнє училище (1949; викладачі М. Панін, М. Погрібняк), Київський художній інститут (1955; майстерня В. Пузиркова). 1964–1988 був керівником народної студії образотворчого мистецтва Палацу культури студентів у Дніпропетровську. Працював майже в усіх жанрах образотворчого мистецтва, створюючи портрети, пейзажі, натюрморти, історичні жанрові картини, батальні полотна. Учасник обласних, всеукраїнських, всесоюзних мистецьких виставок від 1956. Картини П. композиційно й кольорово вивірені, вирізняються тонким психологізмом і ліризмом. Деякі роботи зберігаються в Національному музеї Т. Шевченка (Київ), Дніпровських художньому та історичному музеях, Корсунь-Шевченківському історико-культурному заповіднику (Черкаська обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Після уроків» (1955), «Дільничний лікар» (1960), «Музика М. Глінки» (1964), «Мирний сон» (1965), «Шушенське. Шлях на Бутакове озеро» (1968), «Фронтова весна» (1973), «На озері» (1974), «Торкретчик В. Яковишин» (1975), «Скульптор О. Жирадков» (1976) «Солдатська мати» (1979), «У степу», «Знову весна» (обидва — 1982), «У вересні» (1985).
Рекомендована література
- Художники Дніпропетровщини: Біобібліогр. слов. 1991;
- Художники Дніпропетровщини: Альбом. 2004 (обидва — Дніпропетровськ).