Середа Ярослав Іванович

СЕРЕДА́ Ярослав Іванович (16(28). 11. 1900, м. Радехів, нині Червоно­градського р-ну Львівської обл. — 25. 03. 1981, Львів) — хімік-технолог, фахівець у галузі нафтопереробле­н­ня. Кандидат технічних наук (1956), член-кореспондент АН УРСР (1951). Державні нагороди СРСР. Був воїном УГА, брав участь у боях з польськими загонами. На­вчався у Празькій політехніці (1922—25), закінчив Львівську політехніку (1929), де й працював. Від 1935 очолював під­приємство «Польмін» (пізніше — Дрогобицький нафтопереробний завод № 1, нині Львівська обл.). Під час 2-ї світової війни — на нафтопереробних заводах у містах Грозний і Уфа (обидва — РФ). 1945—53 — керівник виробничо-технічного від­ділу «Укрнафтокомбінату» та головний інженер тресту «Укрнафтозаводів» у Дрогобичі. 1953—56 — за­ступник голови з наукової роботи Львівської філії АН УРСР; 1956—63 — завідувач лабораторії про­блем нафтопереробле­н­ня Ін­ституту геології корисних копалин АН УРСР; від 1963 — завідувач лабораторії поверх­нево-активних речовин Українського науково-дослідного та проєктного ін­ституту нафтопереробної і нафтохімічної промисловості «Укрнді­пронафта» (обидва — Львів). На початку своєї наукової діяльності провадив хімічні дослідже­н­ня кислих гудронів, результати яких мали як теоретичне, так і практичне значе­н­ня. Основні наукові праці присвячені про­блемам хімії нафти, зокрема й нафтових сульфокислот у суміші з нафтеновими кислотами та мінеральними маслами. Роз­робив методи аналізу та роз­діле­н­ня нафтових кислот і нафтен-сульфокислот, продуктів пере­робле­н­ня нафти для промислового виробництва сульфатних мил, охолоджуючих рідин та антикоро­дантів. Його винаходи засобів пере­робле­н­ня нафто­продуктів нині використовують у багатьох країнах.