Півторадні Василь Ілліч

ПІВ­ТОРА́ДНІ Василь Ілліч (псевдоніми: Василь Клен, Василь Пів­торак, Вар (спільно з А. Копштейном); 23. 01(05. 02). 1910, с. Лебедин Чигиринського пов. Київської губ., нині Звенигородського р-ну Черкаської обл. — 18. 01. 1982, Житомир) — літературо­знавець, критик. Кандидат філологічних наук (1950). Закінчив Черкаський ко­оперативний технікум (1929), Харківський педагогічний ін­ститут (1937). Учителював. Опублікував нарис «Вороні ночі» («Плуг», 1930, під псевдонімом Василь Клен). Під час німецько-радянської війни був військовим кореспондентом. Очолював кафедри української літератури у Житомирському (1946—50) та Львівському (1950—56) педагогічних ін­ститутах. 1956—57 читав курс української радянської літератури в Празькому університеті. Від 1963 жив і працював у Чернігові, від 1969 — знову в Житомирі. Однією з провід­них тем у науковій роботі П. була тема життя і творчості А. Тесленка. Вона зумовила тісні звʼязки дослідника з Полтавщиною: 1940, 1954 і 1955 він певний час жив у м. Лохвиця та с. Харківці (Лохвицького, нині Миргородського р-ну), в якому народився письмен­ник, збираючи матеріали до моно­графії про нього. Результатом цієї праці став критико-біо­графічний нарис «Архип Тесленко» (К., 1951; 1955). У лохвицькій газеті «Зоря» (1956) вмістив оповіда­н­ня із життя А. Тесленка «Тільки одна ніч». Пізніше ви­йшла праця «Архип Тесленко: Життя і творчість» (К., 1982). Автор збірки новел «Дороги на Україну» (Улан-Уде, 1943), книжок «Ви­вче­н­ня драматичної творчості О. Є. Корнійчука в X класі середньої школи» (1941), «Ви­вче­н­ня творчості О. Є. Корнійчука в школі» (1949; 1955), на­вчального посібника «Українська література перших років революції (1917—1923 pp.)» (1968; усі — Київ), повісті-пошуку «Оста­н­ня явка» («Вітчизна», 1978, № 3), нарису «Спогад [про А. Головка]» (там само, 1980, № 3), циклу оповідань про А. Тесленка «Харківецька земля» («Зоря», 1980, серпень—вересень). Уклав «Повне зі­бра­н­ня творів» А. Тесленка (1967), упорядкував текс­ти, написав перед­мову та склав примітки до збірників прози «Весняна прорість» (1969) та «Чорнозем під­вівся» (1971; усі — Київ). За його редакцією ви­йшли «Збірник наукових праць аспірантів» (Л., 1958) та нарис історії Чернігівського педагогічного університету «Пів­столі­т­тя не­втомної праці» (1966). Упорядкував і написав примітки до збірника «Червоні квіти: Вірші та оповіда­н­ня» (1972; обидва — Київ).

Завантажити статтю