КОПШТЕ́ЙН Арон Йосипович (05(18). 03. 1915, м. Очаків Херсонської губернії, нині Миколаївської обл. — 04. 03. 1940, р-н Суо-Ярві по­близу м. Петрозаводськ, Карелія, РФ) — поет. Член СП СРСР (1934). Закінчив Херсонське фабрично-заводське училище (1929), на­вчався у літературній студії при Харківській організації СПУ (1930–35; керівник Г. Гель­­фандбейн) та Літературному ін­ституті у Москві (1939–40). Працював секретарем «Літературної газети» (Харків, 1930–35). Дебютував 1929 у газеті Херсонського комбайнового заводу. Писав українською мовою. Першу збірку «Хочемо, прагнемо, можемо» (Х., 1933) присвятив праці, побуту та мріям ровесників. У збірці «Роз­мова» (Х.; О., 1934) змалював не­звичайні та буден­ні події. Глибина й оригінальність думки, складна гама почут­тів — у збірці «Вулиця Щорса» (К.; Х., 1936). Талант К.-­лірика найпов­ніше роз­крився у збірці «Джерело» (К.; Х., 1937), написаній під враже­н­ням від подорожей країною. Громадянський пафос віршів по­єд­нував із мʼя­­ким ліризмом, романтична під­несеність — із реалізмом. В армійській газеті «Тревога» та «Тихоокеанская звезда» опублікував стат­ті про творчість Т. Шевченка, М. Островського. Брав участь у радянсько-фінській війні, загинув у бою. Окремі поезії К. пере­кладено російською мовою.