Піонтек Люціана Карлівна

ПІО́НТЕК Люціана Карлівна (01. 07. 1899, м. Лубни, нині Полтавської обл. — 25. 09. 1937, Київ) — письменниця, перекладачка. Членкиня ВУСПП (1927), СПУ (1934). Навчалася в Лубенській та Полтавській гімназіях, Харківському ІНО. Працювала журналісткою, була секретарем часописів «Комунарка України», «Червоний клич». Від 1923 разом із другим чоловіком І. Куликом мешкала в Канаді, викладала в робітничих школах. Була членкинею заокеанської філії літературної організації «Гарт». 1927 повернулася в Україну. Жила в Харкові, 1930–32 — у Кам’янці-Подільському (нині Хмельницької обл.), де чоловік працював секретарем райкому ВКП(б). Від 1934 мешкала в Києві у будинку письменників «Роліт». Заарештована 5 серпня 1937 як «агент англійської, німецької та польської розвідок», 22 вересня цього ж року засуджена до розстрілу. Реабілітована 1956. Друкуватися почала 1917 (збірка лубенських гімназистів «Кружок поэтов»), її публікації вміщували в журналах «Гарт», «Червоний шлях», «Молодняк», а також у періодиці Канади. Авторка збірок поезій «Тихим дисонансом» (1927) та оповідань «Балаклава» (1929; обидві — Харків). Переклала з німецької мови окремі поезії О. Канеля («Червоний шлях», 1924), куплет у прозі «Оксамитними рукавицями» В. Мерінґа з підзаголовком «Робота німецького дадаїста» («Нова ґенерація», 1927), вірш «Відень» Й. Бехера («Червоний шлях», 1928), роман «Острів Елефантина» О.-М. Фонтана (1928), збірку новел «Втеча до Франції» Ф. Вайскопфа (1930; обидва — Харків) та ін. Перекладала також із англійської мови.

Рекомендована література

1. Лейтес А., Яшек М. Десять років української літератури (1917–1927). Т. 1. X., 1928;
   Google Scholar Internet
2. А. Л. Л. Піонтек «Тихим дисонансом» // Червоний шлях. 1928. № 4;
   Google Scholar Internet
3. Ротач П. Піонтек Люціана Карлівна // Ротач П. Розвіяні по чужині: Полтавці на еміграції. П., 1998;
   Google Scholar Internet
4. З порога смерті.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю