Платов Леонід Дмитрович
ПЛА́ТОВ Леонід Дмитрович (справжнє — Ломакін; 01(14). 09. 1906, Полтава — 26. 11. 1979, Москва) — письменник. Член СП СРСР (1953). У 7-річному віці разом із батьками переїхав до м. Ромни Полтавської губ. (нині Сумської обл.), де навчався в реальному училищі, працював у краєзнавчому музеї. Закінчив факультет політпросвіти Харківського ІНО (1927). Працював у редакції газети «Комсомолець України» (Харків, 1926–32). Після дворічного перебування в Абхазії виїхав до Москви й став кореспонденом «Комсомольской правды», в якій дебютував повістю «Мальчик с веснушками» (1936). Друкувався в журналах «Вокруг света», «Самолет», «Смена», «Огонек», «Наша страна» та ін. Автор збірок нарисів «Героїчне змагання» (X., 1932, у співавторстві з Ю. Жуковим) та «Люди и их трудодни» (Сухуми, 1934), збірок оповідань «Рассказы о мужестве» (1936), «Каменный холм» (1952; обидві — Москва). Під час німецько-радянської війни був військовим кореспондентом. У повоєнний час займався винятково белетристикою. Написав оповідання «Поправка к лоции» (1944), «Мгновение» (1951), «Вилла на Энсе» (новий варіант — «Аромат резеды», 1952); за мотивами роману «Земля Санникова» В. Обручева створив кіноповість «Птица Маук» (1947). Видав у Москві повість «Архипелаг исчезающих островов» (1949), роман «Страна Семи Трав» (1954), які пізніше об’єднано в дилогію «Повести о Ветлугине» (1957; тут виклав незабутні враження про своє життя на Полтавщині), роман «Секретный фарватер» (1963), що витримав низку перевидань. Українською мовою окремі твори П. переклали М. Сидоренко, Г. Півторак, Л. Ковальчук.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Избранные произведения: В 2 т. Москва, 1980; український переклад — Секретний фарватер. 1966; Країна Семи Трав. 1990 (обидва — Київ).
Рекомендована література
- Елагина А. Земля учителя Ветлугина // Пионер. 1950. № 2;
- Охотников В. Приключения имеют мысли // Новый мир. 1950. № 3;
- Оглоблин И. «Страна Семи Трав» // Техника — молодежи. 1955. № 1;
- Рысс Е. «Летучий голландец» ходит и в наше время // Лит. Россия. 1964, 10 июля.
Завантажити статтю
