Плешкан Ольга Іванівна

Прізвище, ім'я, по-батькові:: Плешкан Ольга Іванівна
Діяльність:: живописець
Дата народження:: 15 черв. 1898
Дата смерті:: 26 груд. 1985

ПЛЕШКА́Н Ольга Іванівна (03(15). 06. 1898, с. Чортовець, нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. — 26. 12. 1985, м. Снятин Коломийського р-ну) — живописець, графік. Дочка І. Плешкана. Навчалася в Українській жіночій гімназії сестер василіянок у Львові (1910–13), Українській приватній гімназії в м. Городенка (нині Коломийського р-ну, 1913–18), на філософському (1921–22) та філологічному (1923–25) відділах Українського таємного університету у Львові. 1925–32 — учениця Мистецької школи О. Новаківського. Учасниця всіх звітних виставок школи у Львові, а також пересувних виставок 1930–33 містами Галичини (Коломия, Станіславів (нині Івано-Франківськ), Стрий, Дрогобич, Самбір (усі нині — Львівська обл.), Перемишль (нині Підкарпатське воєводство, Польща), Тернопіль). Членкиня молодіжної творчої групи «Руб» (1932). У 1932–57 мешкала в родині письменника В. Стефаника в с. Русів (нині Коломийського р-ну), де працювала екскурсоводом у Музеї В. Стефаника (1941–57). Авторка численних невеличких олійних творів — меланхолійно-настроєвих пейзажів, вишуканих у кольорі (мотиви Гуцульщини, наддністрянські краєвиди Березини, Снятина, Русова). Виконала низку психологічних портретів — І. Данилович (1920–30-і рр.), Г. Шимонович-Рудницької (1944), Василя та Софії Стефаників (обидва — 1960), серію автопортретів різних років. Епізодично працювала в техніках лінориту, акварелі, рисунку. Від 1957 проживала в Снятині, де 1995 відкрито художньо-меморіальний музей художниці, її іменем названо вулицю. Учасниця виставок жінок-художниць з нагоди Жіночого конгресу в Станіславові (1934), ретроспективної українського мистецтва (1935), Спілки українських образотворчих мистців (1942), групової (разом із С. Ґебус-Баранецькою, Г. Смольським, 1962; усі — Львів). Персональна — у Львові (1993, посмертна). Деякі її твори зберігаються в музеях Івано-Франківська, Львова, Літературно-меморіальних музеях Марка Черемшини (м. Снятин) та В. Стефаника (с. Русів).

Додаткові відомості

Основні твори: «У домі Даниловичів у Березині (за читанням історії України)» (1916), «Перед сходом сонця», «Березовий гай», «Березина. Долина Дністра», «Пізнє літо. Соняхи» (усі –1910-і рр.), «Захід сонця» (1925), «Пейзаж», «Русівська хаща», «Хлопчик на березі річки» (усі — 1926), «Автопортрет» (1926, 1928), «Полупіки» (1928), «Жоржини. Натюрморт», «Яблунька в саду В. Стефаника» (обидва — 1929), «Мак цвіте», «Мати у кріслі», «Стежка в горах» (усі — 1920-і рр.), «Дністер біля с. Горигляди», «Над Прутом. Прачка», ескіз «Гуцулик з Космача» (усі — 1930), «Літній пейзаж» (1931), «Пряля», «Жінка в перемітці» (обидва — 1932), «Портрет матері» (1935), «Дівчина з с. Тулови» (1938), «Автопортрет у темній сукні», «Зима. Яблунька в саду В. Стефаника» (обидва — 1930-і рр.), «У жнива» (1942), «Портрет малого Андрія з Тулови» (1945), натюрморт «Лілії» (1953), «Хризантеми. Натюрморт», «Натюрморт з яблуками» (обидва — 1950-і рр.), «Колгоспниці на полі. Відпочинок» (1960), «Очистка кукурудзи» (1961), «Краєвид с. Тулови» (1963), «Соняшник» (1967), «Краєвид Яремчі» (1969); естампи — «Молода (кнєгиня з Тулови)», «Вишивальниця», «За вишиванням», «Гуцулка на веранді» (усі — 1960-і рр.).