Плиска Михайло Іванович
Визначення і загальна характеристика
ПЛИ́СКА Михайло Іванович (28. 01. 1881, с. Задарів, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 14. 03. 1961, с. Джурів Чортківського р-ну) — громадсько-політичний діяч. Закінчив рільничу школу у Львові, вів власне господарство у рідному селі. Водночас брав активну участь у громадському житті Задарова і Бучацького повіту, був співорганізатором і керівником кооперативу «Сила», головою місцевого осередку товариства «Січ», членом філії товариства «Просвіта». Підтримував політичну платформу Української національно-демократичної партії, як добрий промовець виступав на нарадах і вічах. На початку 1-ї світової війни мобілізований до австро-угорської армії, воював на Балканському та Італійському фронтах. Влітку 1918 демобілізований. Учасник Листопадового чину 1918 на Бучаччині, увійшов до повітової національної ради. У грудні того ж року обраний від Бучацького повіту делегатом Української національної ради ЗУНР, брав участь у роботі всіх її сесій у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ). Разом із УГА у липні 1919 перейшов у Наддніпрянську Україну. Повернувся додому навесні 1920, затриманий польською владою, після слідства звільнений. Згодом переїхав у с. Джурів. Брав участь у роботі «Сільського господаря», очолював комітет побудови Народного дому. У 1930-х рр. деякий час належав до Чортківського повітового комітету УНДО. Зі встановленням радянської влади восени 1939 відійшов від громадської діяльності, після створення 1946 колгоспу працював у ньому.