«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Національний університет

«ПОЛТА́ВСЬКА ПОЛІТЕ́ХНІКА імені Юрія Кондратюка» Національний університет  — заклад вищої освіти. Центральний корпус — пам’ятка архітектури національного значення (1832). Університет веде свою історію від Полтавського інституту шляхетних дівчат, заснованого 1818, а 1919 перетвореного на Індустріальний технікум з будівельним факультетом. 1930–31 — Полтавський інститут сільськогосподарського будівництва; 1931–32, 1934–60 — Полтавський інститут інженерів сільськогосподарського будівництва; 1932–34 — Полтавський інститут інженерів-будівельників сільськогосподарських споруд; 1960–94 — Полтавський інженерно-будівельний інститут; 1994–2019 — Полтавський технічний університет; від 2019 — сучасна назва. 1997 надано статус державного та присвоєно ім’я Ю. Кондратюка. Від 2002 — національний. Нині у структурі — 4 навчально-наукових інститути (архітектури, будівництва та землеустрою; нафти і газу; інформаційних технологій та робототехніки; фінансів, економіки, управління та права), 2 факультети (філології, психології та педагогіки; фізичної культури та спорту), Полтавський коледж нафти і газу, Миргородський фаховий коледж імені М. Гоголя. Навчання здійснюють 337 викладачів (із них 58 докторів і 226 кандидатів наук, 48 професорів, 156 доцентів) за 102 спеціальностями; серед них: «Економіка», «Маркетинг», «Менеджмент», «Публічне управління та адміністрування», «Право», «Будівництво та цивільна інженерія», «Геодезія та землеустрій», «Архітектура та містобудування», «Комп’ютерна інженерія», «Комп’ютерні науки», «Галузеве машинобудування», «Нафтогазова інженерія та технології», «Теплоенергетика», «Науки про Землю», «Гірництво», «Екологія», «Технологія захисту навколишнього середовища», «Філологія», «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація», «Середня освіта», «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», «Психологія», «Фізична терапія, ерготерапія», «Фізична культура і спорт». Діють 10 наукових шкіл з таких напрямів: створення теоретичних основ розрахунку, конструювання та впровадження ефективних засобів комплексної механізації опоряджувальних робіт у будівництві; геотехніки; дослідження стану залізобетонних і кам’яних конструкцій, що зазнають складних деформацій; дослідження та впровадження в будівництво сталезалізобетонних конструкцій; безпекоорієнтованого управління економікою: держава, регіон, підприємство; надійності будівельних конструкцій; автоматизації технологічних процесів; вібраційної техніки та вібраційної технології; дослідження збалансованого природокористування, прикладної екології та енергоефективності; симетрійного аналізу рівнянь математичної фізики. Від 2003 видають журнал «Економіка і регіон»; від 1999 — «Збірник наукових праць. Серія Галузеве машинобудування» (див. «Збірник наукових праць Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка»); від 2007 — збірник наукових праць «Системи управління, навігації та зв’язку». Для студентів (нині понад 6 тисяч) створено надсучасну матеріально-технічну базу: функціонують низка лабораторій, міжнародних освітніх центрів, спортивний комплекс, Центр культури і студентської творчості та ін. Із перших днів війни з РФ створено волонтерський штаб. На території студмістечка відкрито студхаб, у якому діє Пункт незламності. Університет став місцем тимчасового проживання для понад 500 внутрішньо переміщених осіб із зон активних бойових дій. У березні 2023 на його базі відбувся регіональний форум «Інтеграція внутрішньо переміщених осіб на Полтавщині: виклики, рішення та роль Рад ВПО». Серед відомих науковців — В. Вадимов, 13880, Олександр (1982–2003 — ректор) і його син Володимир (від 2003 — ректор) Онищенки, А. Павліков, С. Пічугін, Л. Сердюк, Л. Стороженко, О. Шефер. Ректорами також були: Д. Ілляшенко (1930–34), Т. Манько (1935–38), Л. Даманський (1938–53), І. Доценко (1953–82).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю