Полянський Петро
Визначення і загальна характеристика
ПОЛЯ́НСЬКИЙ Петро (псевдонім — Фаустина Галичанка; 1863, с. Яблонкі, нині Підкарпатського воєводства, Польща — 1910) — письменник, перекладач. Походив із родини лемків. Закінчив Львівську греко-католицьку духовну семінарію (1885), однак на священника рукопокладений не був. 1889–91 — редактор-засновник ілюстрованого русофільського журналу «Новый Галичанинь», 1892–1902 — редактор Товариства імені М. Качковського та Ставропігійського інституту у Львові. Автор новел та оповідань «Карпатскій гончарь» (1885), «Мольдовка», «Балканская кровь» (обидва — 1889), «Месть Роксоляни» (1891) та ін. Окремі твори П. перекладені італійською, німецькою, чеською та румунською мовами. Повне зібрання його прози мовою оригіналу, зокрема 6 оповідань, дія яких відбувається у Карпатах, опубліковано в Німеччині у 2-х томах під назвою «Карпатскій новелли» (1888). П. писав «язичієм», що в його випадку було сумішшю російської із численними елементами лемківської говірки. Він також переклав нею твори англійської, чеської, хорватської та сербської літератур.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
