ПАСТУ́Х Богдан Васильович (17. 09. 1924, с. Купчинці, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 26. 11. 2008, смт Врубівський Лутугинського, нині Луганського р-ну Луганської обл.) — літературознавець, художник, педагог, громадський діяч. Дід Т. Пастуха. Премія імені Б. Грінченка (2003), премія Всеукраїнського культурно-наукового фонду Т. Шевченка «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля» (2008). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Ворошиловградський педагогічний інститут (нині Луганськ, 1952). Понад 40 р. працював учителем української мови та літератури середньої школи у Врубівському. Перший (потім почесний) голова Луганського обласного об’єднання товариства «Просвіта» (1993–2008). Ініціатор створення (1998) Народного меморіально-літературного музею Б. Грінченка в с. Олексіївка Перевальського р-ну Луганської обл. (нині у складі смт Михайлівка Алчевського р-ну Луганської обл.). Автор книг «Поет ніжності, тривоги і болю: [про Володимира Сосюру]» (1998), «Борис Грінченко — безкомпромісний лицар національної ідеї» (1999), «Трохим Зіньківський — син України — “кришталь кривавої сльози”» (2001; усі — Луганськ), а також багатьох публікацій з питань мови, культури, літературознавства в періодиці. Виконав понад 100 книжкових знаків, екслібрисів, присвячених творчості Т. Шевченка, П. Куліша, І. Франка, Б. Лепкого, В. Сосюри та ін.