Петльований Віталій Іванович
ПЕТЛЬО́ВАНИЙ Віталій Іванович (03(16). 12. 1914, Вінниця — 28. 12. 1989, Київ) — письменник. Член СПУ (1946). Учасник 2-ї світової війни. 1921 родина переїхала в с. Хорошеве (нині смт Харківського р-ну Харківської обл.). Закінчив Харківський педагогічний інститут (1936). У повоєнні роки працював у ЗМІ, був заступником голови правління Київської організації СПУ, директором Бюро пропаганди художньої літератури СПУ. Літературну діяльність почав із поезії. Дебютував збіркою віршів «Сурма кличе» (1940). Під час війни написав низку нарисів та оповідань, що склали збірку «Двоє» (1947; обидві — Київ). Твори цих жанрів (деякі з них присвячені Вінниччині) виходили окремими виданнями і згодом: «Бориславка» (1950), «Каховський репортаж» (1953; обидві — Львів), «Сторінки життя» (1953), «Чужі листи» (1956), «Далекий друг», «Золотий фініш» (обидві — 1957), «Сліди на тротуарі» (1958), «Посторонись, Америко! З блокнотом по Вінниччині» (1960), «Не розминися з долею» (1981; усі — Київ). Перу П. належить кілька книг повістей та оповідань: «Хотинці» (Л., 1949; К., 1965), «Плече друга» (1961), «Антонів огонь» (1963), «Бакени на бистрині» (1967), «Карпатська легенда» (1969), «Людина і хліб» (1971), «Безмежнеє поле» (1974), «Новий день починався вчора» (1978), «Спомин ратного поля» (1981; усі — Київ). Талант П. найповніше розкрився в романах «Сурми грають зорю» (Л., 1952), «Дівчина з передмістя» (1955), «Аміго» (1959), «Та це ж весна!» (кн. 1, 1962; кн. 2, 1965), «Сирена з мечем» (кн. 1–2, 1972; кн. 3–4, 1975), «Вогонь для Прометея» (1979), «Гуляйгора» (1987; усі — Київ). Окремі його твори перекладені російською, польською та ін. мовами. Автор сценарію хронікально-документального фільму «Вони повернулися на Батьківщину», низки перекладів. До 70-річчя від дня народження П. у Києві видано «Вибрані твори» у 2-х томах (1984).
Рекомендована література
- Костенко А. Дівчина з передмістя: (Про однойменний роман) // Жовтень. 1957. № 2;
- Хоменко Б. Весна над полями («Та це ж весна!») // Вінн. правда. 1963, 4 лип.;
- Сікора Л. Сурмач молодості // Молодь України. 1984, 27 груд.;
- Хорунжий А. Віталію Петльованому — 75 // Літературна Україна. 1989, 28 груд.;
- Усмішка Віталія Петльованого: До 90-річчя від дня народження: Зб. К., 2005;
- Петльована О. Вірю в долю: До 100-річчя від дня народження Віталія Петльованого // Літературна Україна. 2014, 18 груд.
Завантажити статтю
Людина 
