Петрашик Володимир Ігорьович
ПЕТРА́ШИК Володимир Ігорьович (25. 07. 1985, м. Чортків Тернопільської обл.) — мистецтвознавець, арткритик. Кандидат мистецтвознавства (2012), доцент (2015). Член НСХУ (2008). Закінчив Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (Київ, 2008; викладачі О. Федорук, В. Могилевський, Л. Міляєва), де від 2010 й працює: від 2022 — завідувач кафедри теорії та історії мистецтва; 2019–20 — старший науковий співробітник науково-дослідного відділу Київського університету культури і мистецтв. Головний редактор журналу «Образотворче мистецтво» (від 2020), з яким співпрацював від 2006. Учений секретар відділення образотворчого мистецтва Національної академії мистецтв України (2012–15). Досліджує маловідомі сторінки історії українського мистецтва, його регіональні школи, специфіку жанрів; вивчає роботи сценографів, ілюстраторів, станковістів. Автор монографій («Микола Бурачек: портрет на тлі епохи», 2014; «Авангардний бойчукіст Онуфрій Бізюков», 2018; обидві — Київ), низки наукових та науково-популярних публікацій з теорії, історії та практики образотворчого мистецтва, а також статей в ЕСУ. Створив галерею творчих портретів художників, серед яких — В. Виродова-Готьє, Я. Гніздовський, О. Голосій, Т. Данилич, В. Маринюк, Г. Нарбут, Д. Парута, С. Рєпка, С. Рябченко, Ю. Скандаков, М. Стороженко, О. Судомора, О. Тістол, О. Храпачов, В. Цюпко.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Ян Станіславський і Микола Бурачек — натхненні красою української природи // Художня культура. Актуальні проблеми. 2007. № 4; Олександр Храпачов. Творчий портрет // Художники України. К., 2007; Декілька сторінок з історії української культури першої половини ХХ ст. // Образотворче мистецтво. 2008. № 2; Творячи прекрасне — творив вічне: Охрім Судомора // Там само. 2009. № 2; Осяяний Божою благодаттю (Миколі Стороженкові — 85!) // Там само. 2013. № 4; Вишуканий живопис Майстра (До 85-річчя Валентини Виродової-Готьє) // Там само. 2019. № 3; Олег Голосій. Живопис нон-стоп // Там само. 2020. № 1.