Петров Григорій Юхимович
Визначення і загальна характеристика
ПЕТРО́В Григорій Юхимович (справжнє — Горбенко; 25. 10. 1893, поблизу м. Хорол, нині Лубенського р-ну Полтавської обл. — 25. 02. 1983, Москва) — організатор виробництва та вищої авіаційної освіти. Учасник 1-ї світової війни, більшовицького перевороту 1917, воєнних дій 1918–20. У період бурхливих революційних подій початку 20 ст. з метою конспірації змінив прізвище. Закінчив Київське комерційне училище, Академію повітряного флоту імені М. Жуковського (Москва, 1926). Працював начальником цеху і головним інженером Харківського авіаційного заводу (1926–30), де разом із головним конструктором і директором К. Калініним брав безпосередню участь у створенні літаків від К-2 до К-7, ХАІ-1. У 1930–31 — перший директор Харківського авіаційного інституту. Зробив вагомий внесок у становлення першого спеціалізованого авіаційного вузу країни. Під його керівництвом розпочато будівництво навчального (головного) та інженерно-лабораторного (літакового) корпусів, студентського гуртожитку та ін. будівель. Окрім питань будівництва інституту П. організовував навчальний процес, навчально-методичну роботу, прийом студентів, розробляв навчальні плани, програми, залучав науково-педагогічні кадри. Інститут здійснював підготовку авіаційних спеціалістів на двох факультетах (літакобудівному та двигунобудівному) за спеціальностями «інженер-конструктор з літакобудування», «інженер-технолог з літакобудування та двигунобудування». Від 1931 — на керівних посадах у Наркоматі авіаційної промисловості СРСР у Москві.
Рекомендована література
Завантажити статтю
