Полтавська спілка споживчих товариств

ПОЛТА́ВСЬКА СПІ́ЛКА СПОЖИ́ВЧИХ ТОВАРИ́СТВ — один із центрів незалежної української кооперації. Друга за потужністю після Дні­провського союзу споживчих товариств, якому вона формально під­порядковувалася. Ві­діграла значну роль у економічному, громадсько-політичному і культурному житті України. Організована 1916 на базі Полтавського товариства гуртових закупівель (засноване 1915) як Полтавський споживчий союз, від 1917 — П. с. с. т. Станом на 1916 обʼ­єд­нувала 39 товариств (з оборотом у 1 млн рублів), 1918 — 748 товариств. Після Лютневої революції 1917 стала економічним під­ґрунтям для українського національного руху. 1917 створено видавництво П. с. с. т., що великими накладами друкувало українські книги, здебільшого під­ручники. Крім того, спілка поширювала книги й інших видавництв, зокрема під­ручники, спів­працювала з ві­домими письмен­никами, вченими, надавала значну фінансову під­тримку закладам освіти. За денікінщини, коли українські школи були по­збавлені фінансува­н­ня, П. с. с. т. без­посередньо утримувала 20 гімназій, створила Фонд національної освіти, до якого від­раховувала 2 % своїх грошових оборотів. Видавала періодику: бюлетень «Вісті Полтавської спілки споживчих товариств» (1917), ж. «Полтавський ко­оператор» (1918—22), «Молода громада». Серед спів­робітників — Д. Шульга (голова), П. Височанський, Д. Соловей, М. Токаревський, Я. Стенька, М. Филипович. П. с. с. т. по­стійно за­знавала тиску та екс­пансії з боку російських ко­оперативних організацій, а особливо — з боку білогвардійської та більшовицької влади. Оста­н­ня, проводячи курс на одержавле­н­ня кооперації, перманентно обмежувала свободу економічної та просвітницької діяльності спілки і вбачала в ній значну пере­шкоду своїм намірам господарської, політичної і культурної інкорпорації України. Тому на початку жовтня 1920 ЧК заарештувало більшість керівництва і десятки працівників П. с. с. т. за звинуваче­н­ням в участі у «петлюрівській змові», а сама спілка на­прикінці 1920 примусово реорганізована у Полтавську губернську спілку цілком контрольованої більшовиками Української ко­оперативної спілки.

Завантажити статтю