Полтавська спілка споживчих товариств
ПОЛТА́ВСЬКА СПІ́ЛКА СПОЖИ́ВЧИХ ТОВАРИ́СТВ — один із центрів незалежної української кооперації. Друга за потужністю після Дніпровського союзу споживчих товариств, якому вона формально підпорядковувалася. Відіграла значну роль у економічному, громадсько-політичному і культурному житті України. Організована 1916 на базі Полтавського товариства гуртових закупівель (засноване 1915) як Полтавський споживчий союз, від 1917 — П. с. с. т. Станом на 1916 об’єднувала 39 товариств (з оборотом у 1 млн рублів), 1918 — 748 товариств. Після Лютневої революції 1917 стала економічним підґрунтям для українського національного руху. 1917 створено видавництво П. с. с. т., що великими накладами друкувало українські книги, здебільшого підручники. Крім того, спілка поширювала книги й інших видавництв, зокрема підручники, співпрацювала з відомими письменниками, вченими, надавала значну фінансову підтримку закладам освіти. За денікінщини, коли українські школи були позбавлені фінансування, П. с. с. т. безпосередньо утримувала 20 гімназій, створила Фонд національної освіти, до якого відраховувала 2 % своїх грошових оборотів. Видавала періодику: бюлетень «Вісті Полтавської спілки споживчих товариств» (1917), ж. «Полтавський кооператор» (1918–22), «Молода громада». Серед співробітників — Д. Шульга (голова), П. Височанський, Д. Соловей, М. Токаревський, Я. Стенька, М. Филипович. П. с. с. т. постійно зазнавала тиску та експансії з боку російських кооперативних організацій, а особливо — з боку білогвардійської та більшовицької влади. Остання, проводячи курс на одержавлення кооперації, перманентно обмежувала свободу економічної та просвітницької діяльності спілки і вбачала в ній значну перешкоду своїм намірам господарської, політичної і культурної інкорпорації України. Тому на початку жовтня 1920 ЧК заарештувало більшість керівництва і десятки працівників П. с. с. т. за звинуваченням в участі у «петлюрівській змові», а сама спілка наприкінці 1920 примусово реорганізована у Полтавську губернську спілку цілком контрольованої більшовиками Української кооперативної спілки.
Рекомендована література
- Височанський П. Коротка історія кооперативного руху на Україні. Х., 1925;
- Його ж. Історія українського кооперативного руху. Нью-Йорк, 1964;
- Соловей Д. Розгром Полтави. Спогади з часів визвольних змагань українського народу 1914–1921. Вінніпеґ, 1974;
- Юренко О. Піднявшись духом із руїни, перетривавши лихоліття… Дмитро Соловей // Політол. читання. 1994. № 3.
Завантажити статтю
