Невінський Віталій Ігорьович
НЕВІ́НСЬКИЙ Віталій Ігорьович (26. 08. 1996, смт Гусятин, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 15. 12. 2022, поблизу с-ща Підгородне Бахмутського р-ну Донецької обл., похований 23. 12. 2022 на Алеї Героїв Микулинецького цвинтаря Тернополя) — військовик. Капітан. Герой України (2023, посмертно). Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (2022). Після 9-го класу загальноосвітньої школи навчався у ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного (Львів, 2017). Відтоді служив у 128-й окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді Сухопутних військ Збройних сил України. Брав участь в операції Об’єднаних сил на Сході України. Від початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) знову виконував бойові завдання. Відзначився як командир гірсько-штурмової роти. Н. завжди керував боєм на передових позиціях. Воював на території Запорізької та Херсонської обл., потім — поблизу м. Бахмут. Загинув під час відбиття атаки ворога. Від січня 2023 — почесний громадянин Тернополя (посмертно).