Павлова Ольга Григорівна

ПА́­ВЛОВА Ольга Григорівна (03. 06. 1965, с. Ве­прик Гадяцького, нині Миргородського р-ну Полтавської обл.) — історик, мистецтво­знавець, музеє­знавець. Кандидат історичних наук (1998). Членкиня Всеукраїнської спілки крає­знавців (2008), НСХУ (2021). Міська премія імені Д. Багалія (Харків, 2010). Закінчила Харківський університет (1990), де від 1998 й працює: від 1999 — доцент кафедри історіо­графії, джерело­знавства та археології, водночас 1999—2001 — за­ступник декана з виховної роботи; від 2023 — начальник від­ділу українських студій Центру українських студій та крає­знавства. Від 1982 — в Пархомівському історико-художньому музеї (нині Богодухівського р-ну Харківської обл.): 1990—99 — старший науковий спів­робітник. Водночас за сумісництвом — вчитель історії (1990—94), педагог-організатор (1992—95) Пархомівської загальноосвітньої школи; 1998—99 — директор Музею історії Університету внутрішніх справ (Харків); 2004—06 — доцент Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія»; 2005—07 — Харківської філії Між­народного Соломонового університету; 2006—14 — кафедри туристичного бізнесу Харківського університету. Від 2014 — від­повід­альний редактор періодичного збірника матеріалів науково-практичних семінарів «Луньовські чита­н­ня». Спів­авторка під­ручника для студентів закладів вищої освіти «Основи крає­знавства» (К., 2021) та методичного посібника «Музейно-архівна виробнича практика студентів історичних факультетів університетів: Практикум» (Х., 2012). Наукові дослідже­н­ня з про­блем крає-, мистецтво-, музеє- та памʼятко­знавства.

Завантажити статтю